Постанова № 52623274, 12.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 818/2240/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. по справі № 818/2240/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2015 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо нарахування позивачеві заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1-23 від 03.07.2015р. в розмірі 12 339,36 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець, сплачує єдиний податок, отримує пенсію за віком, призначену зі зниженням віку на пільгових умовах, а тому не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1-23 від 03.07.2015р. в розмірі 12 339 (дванадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 36 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити повністю в задоволенні позовних вимог позивачу у зв'язку з їх необґрунтованістю, справу розглянути без участі представника Інспекції.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін, справу розглянути без його участі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04.11.2010 року позивач був зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Сумської міської ради за № НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3, копія якого долучена до матеріалів справи та був платником єдиного податку (а.с. 11).

Як убачається із пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 від 14.10.2010р., копія якого долучена до матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком (а.с. 10).

11.03.2015 р. Реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції у Сумській області відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесла запис № НОМЕР_4 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1), що підтверджується Повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця від 11.03.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 14).

03 липня 2015 року відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1-23 , з якої вбачається, що станом на 03.07.2015 р. заборгованість ФО-П ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 12 339 грн. 36 коп. (а.с.7).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1-23 від 03.07.2015 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI ( далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", є пенсіонерами за віком, і звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року N 21-25а14 та від 03 червня 2014 року N 21-125а14.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки позивач не досягнув віку, встановленого абз. 1 п. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком. Також, в зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Стаття 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, а ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містить застережень щодо його незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах, тому позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною та скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1-23 від 03.07.2015р. в розмірі 12 339,36 грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо нарахування заборгованості позивачеві зі сплати єдиного соціального внеску, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Отже, в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення.

Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Враховуюче вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо нарахування позивачеві заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно з ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанов Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202 ч..2 ст.205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. по справі № 818/2240/15 скасувати в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 16.10.2015 р.