Ухвала суду № 52623225, 12.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р.Справа № 820/7088/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

представника позивача Головко А.І.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/7088/15

за позовом Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованість перед бюджетом у розмірі 11 072.70 грн.

ОСОБА_3.(далі-відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи, що привело до невірного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив лишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Красноградською ОДПІ нараховано ОСОБА_3 податкове зобов'язання з орендної плати фізичних осіб податковим повідомленням - рішенням №9861-20 від 17.06.2014р. на суму 41330,08 грн. (а.с.9)

Зазначене податкове повідомлення -рішення отримано ОСОБА_3 17.06.2014р., що підтверджується особистим підписом на ньому. (а.с.9)

ОСОБА_3 рішення податкового органу в судовому порядку не оскаржувалося, а отже є узгодженим.

Відповідачем частково було здійснено погашення податкового боргу, та на час звернення до суду наявна заборгованість в розмірі 11 072 грн. ( основний платіж 9745,82 грн. та пеня 1326, 88 грн.)

11.03.2015р. Красноградською ОДПІ винесено податкову вимогу № 496-25, на суму 11 072, 70 гн., яка вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням, корінцем податкової вимоги. (а.с.8)

На час звернення до суду податковий борг відповідачем не сплачений.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті сум узгодженого податкового зобов'язання, позивачем дотримано процедуру стягнення, а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до п.288.2, п.288.3, п.288.4 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України, встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Згідно п.288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Красноградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №9861-20 від 17.06.2014 року на суму 41330,08 грн, та податкова вимога від 11.03.2015р. № 496-25, які вручені відповідачу, ним не оскаржені. (а.с. 8, 9).

Крім того, відповідачка зверталася до податкового органу з заявою про надання розстрочки податкового боргу, за наслідками розгляду якої позивачем прийнято рішення № 61 від 30.09.2013р. яким заяву задоволено, та розстрочено податковий борг з орендної плати за землю до 24.12.2013р.

Зазначені обставини свідчать про обізнаність відповідача про наявність податкового боргу, погодження з ним та не сплату в добровільному порядку.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідні акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем, а відтак визначені в них грошові зобов'язання та штрафні санкції набули статусу узгоджених.

Оскільки, визначені в податковому повідомленні-рішенні та вимозі, зобов'язання не було сплачено платником у встановлений законодавством строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Згідно положень п. 95.1 ст. 95 ПК України визначено перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Водночас відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до положень пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Колегія суддів зазначає, що в судовому порядку встановлено наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 11 072,70 грн. та дотримання позивачем процедури звернення до суду після надіслання платнику податків податкової вимоги, а тому висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правомірним.

Доводи апеляційної скарги щодо не правомірного винесення вимоги та розрахунку в ній суми, що підлягає сплаті, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки правомірність вимоги не є предметом спору по цій справі, зазначена вимога не скасована, є чинною та підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги, щодо відповідач не є суб'єктом підприємницькою діяльності, не є користувачем земельної ділянки 2013р., а тому не має сплачувати земельний податок, колегія суддів вважає необґрунтованими, тому як податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб винесено відносно фізичної особи ОСОБА_3, як користувача земельною ділянкою.

Правомірність прийняття зазначеного рішення податкового органу не є предметом спору по цій справі.

Доказів , що зазначене податкове повідомлення-рішення, податкова вимога скасовані відповідачем не надані, а отже зазначені документи є підтвердженням наявності у відповідача податкового боргу за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Зазначення в судовому рішенні відповідача як "фізичну особу-підприємця", колегія суддів вважає опискою, яка може бути виправлена судом першої інстанції, та яка не спростовує висновків суду про наявність заборгованості у відповідача зі сплати орендної плати за землю.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій вірно встановив обставини справи, прийняв рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015р. по справі № 820/7088/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2015 р.