Ухвала суду № 52622933, 20.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 876/9433/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція» до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

20.04.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галіція» звернулося з позовом до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.02.2011 року №0000011600/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 422 956,00 грн., в т.ч.: за основним платежем - 338 365,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 84 591,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 01.02.2011 року №0000011600/0.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відображення зменшення залишку від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ проводиться платником податку в разі, коли податкове зобов'язання прийняте за таким актом перевірки стає узгодженим в розумінні п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач вказаним правом на оскарження рішення відповідача, як контролюючого органу, скористався та оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення №0001922320/0 від 17.11.2010 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4555509 грн., як в адміністративному, так і в судовому порядку, що підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року в адміністративній справі №2а-6932/11/1370.

Відповідно, на час подання декларації з ПДВ за листопад 2010 року, податкове повідомлення-рішення №0001922320/0 від 17.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ за результатами перевірки від 01.11.2010 року (акт №1847/23-2/22399712) було оскаржено у встановленому законом порядку, а тому відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» таке рішення відповідача не було узгодженим, а тому твердження контролюючого органу щодо обов'язку позивача включити до податкових декларацій суми з податку на додану вартість за листопад 2010 року є безпідставними.

Щодо визначення податковим органом розміру штрафних санкцій суд першої інстанції зазначив, що у разі вчинення порушення, що передбачене підп.«а» підп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підп. 54.3.2 п.54.3 ст.52 ПК України (дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках) до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлення його в період від 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, до платника податків на підставі п.123.1 ПК України може бути застосовано штраф, але його розмір обмежується 10 відсотками, тобто не більше, ніж було передбачено підп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181, чинного на час вчинення відповідного порушення.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів узгодження грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0001922320/0 від 17.11.2010 року на момент винесення податкового повідомлення-рішення №0000011600/0 від 01.02.2011 року.

З огляду на неузгодженість на час здійснення камеральної перевірки у січні 2011 року рішення податкового органу щодо визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4555509,00 грн., на яке посилався представник відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновку податкового органу щодо необхідності врахування позивачем при складанні податкової звітності з ПДВ за листопад 2011 року зазначеного рішення №0001922320/0 від 17.11.2010 року, з огляду на його оскарження в судовому порядку та неузгодженість визначеного ним зобов'язань.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Городоцька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 року провадження у справі № 2а-3410/12/1370 зупинялось до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 2а-6932/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція» до ДПІ у Яворівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001922320 від 17.11.10 року, так як податкове повідомлення-рішення № 0000011600/0 від 01.02.2011 року, яке є предметом розгляду у справі № 2а-3410/12/1370, пов'язане з податковим иовідомленням-рішенням № 0001922320 від 17.11.2010 року, яке є предметом розгляду у справі № 2а-6932/11/1370, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість виникло внаслідок завищення ТОВ «Галіція»податку на додану вартість у липні 2010 року, що визначено у податковому повідомленні-рішенні № 0001922320 від 17.11.2010 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.14 у справі № 2а-6932/11/1370 апеляційну скаргу ДПІ у Яворівському районі Львівської області задоволено, постанову Львівського окружного суду від 07.02.12 у справі № 2а-6932/11/1370 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ТзОВ «Галіція» відмовлено.

Таким чином, суд першої інстанції попередньо визнавши пов'язаність обставин по вищезазначених справах та неможливість подальшого розгляду справи № 2а-3410/12/1370 до набрання законної сили рішенням по справі № 2а-6932/11/1370, не врахував обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-6932/11/1370, а саме порушення пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.5.1 п. 7.5, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого ТзОВ «Галіція» завищено податок на додану вартість у липні 2010 року на загальну суму 3 378 715,00 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведення 19.01.2011 року ДПІ у Яворівському районі документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року складено акт перевірки №11/16-0/22399712 від 19.01.2011 року.

Із змісту акту перевірки видно, що платником податків у декларації з ПДВ за листопад 2010 року не проведено зменшення залишку від'ємного значення, як це вимагає абз.3 п.5.12.5 Наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання» в сумі 338365,00 грн., оскільки за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2010 року (акт перевірки №1847/23-2/22399712 від 01.11.2010 року) встановлено порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість у липні 2010 року на загальну суму 3 378 715,00 грн.

На думку контролюючого органу, вказані порушення призвели до заниження ТОВ «Галіція» по декларації з ПДВ за листопад 2010 року суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 338365,00 грн.

На підставі акта перевірки 01.02.2011 року ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000011600/0, яке пов'язане із податковим повідомленням-рішенням №0001922320 від 17.11.2010 року, так як від ємне значення податку на додану вартість виникло внаслідок завищення позивачем ПДВ у липні 2010 року.

Податкове повідомлення-рішення №0000011600/0 від 01.02.2011 року позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПА у Львівській області, однак рішенням від 18.04.2011 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Податкове повідомлення-рішення №0001922320 від 17.11.2010 року було оскаржено в судовому порядку і згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2012 року позов ТзОВ «Галіція» було задоволено, визнано протиправним та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення.

Однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року задоволено апеляційну скаргу ДПІ та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТзОВ «Галіція» до ДПІ у Яворівському районі про визнання протиправним та скасування податкого повідомлення-рішення відмовлено.

Розділом 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213 та чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок заповнення податкової декларації.

Пунктом 5.12.5 Порядку встановлено, що рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та^або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

У відповідності до п.п. 5.2.1, 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Відповідно до п.п.5.2.3, 5.2.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відображення зменшення залишку від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ проводиться платником податку в разі, коли податкове зобов'язання прийняте за таким актом перевірки, стає узгодженим в розумінні п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Однак, як було встановлено під час розгляду справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000011600/0 від 01.02.2011 року оскаржувалось як в адміністративному, так і судовому порядку, тобто на момент подання декларації з ПДВ за листопад 2010 року було неузгодженим. Відповідачем не надано доказів узгодження грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0001922320/0 від 17.11.2010 року на момент винесення податкового повідомлення-рішення №0000011600/0 від 01.02.2011 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі №2а-3410/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція» до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.10.2015 року.