Ухвала суду № 52622896, 15.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 876/1401/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О.,Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Петробуд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року за позовом Приватного підприємства "Петробуд" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2014 року Приватне підприємство "Петробуд" (далі - ПП "Петробуд") звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова) в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Сократ Систем» за квітень 2014 року в сумі 4 866 464,36 грн., визнати протиправними дії відповідача в частині безпідставно сформованого податкового зобов'язання по взаєморозрахунках із ТзОВ «Диференціал-4» за квітень 2014 року на загальну суму 4 866 464,36 грн., визнати протиправними дії відповідача в частині заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2014 року на суму 271 720,60 грн. та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09.09.2014 р. № 0003342204 та № 0003352204.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 р. в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржило Приватне підприємство "Петробуд". Апеляційну скаргу мотивує тим, що реальність здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами належними чином підтверджується первинними документами, що надані до перевірки та наявні в матеріалах справи. Крім того, висновок про відсутність в підприємства необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності є неналежними, оскільки відсутність транспортних засобів, відсутність основних фондів, кількість працюючих жодним чином не виключає залучення матеріальних та трудових ресурсів на комерційній основі, на підставі правочинів з третіми особами, тощо. Позивачем виключно на підставі проведених господарських операцій та належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит звітного періоду. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.08.2014 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Петробуд" з питань з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ТзОВ «Сократ Систем» за період березень-квітень 2014р., а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вищевказаного контрагента, за результатами якої складено акт № 1012/23-04/32126959.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП "Петробуд" п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Сократ Систем» за квітень 2014 року в сумі ПДВ 4866464,36 грн., п.185.1. ст.185, п.188.1. ст. 188, п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого безпідставно сформовано податкові зобов'язання по взаєморозрахунках з ТОВ «Диференціал-4» за квітень 2014 року на загальну суму ПДВ 4866464,36 грн., п.198.2. п. 198.3. ст. 198, п.200.1. ст.200, п.201.1. ст.201 ПК України, занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2014 року на суму ПДВ 271720,60грн., ст. 44, п. 85.2. ст.85 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями у зв'язку із ненаданням до перевірки первинних документів.

З цієї підстави були винесені податкове повідомлення-рішення форми "Р" № №0003342204 від 09.09.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 339 651,25 грн., в тому числі 271 721 грн. за основним платежем та 67 930,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами) та податкове повідомлення рішення форми "Р" №0003352204 від 09.09.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем інші фінансові санкції за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510 грн.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інтонації виходив з того, що в даному випадку позивачем не подано будь-яких доказів існування порушення або оспорювання його прав на момент звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині визнання неправомірними дій відповідача в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Сократ Систем» за квітень 2014 року в сумі 4866464,36 грн., в частині безпідставно сформованого податкового зобов'язання по взаєморозрахунках із ТОВ «Диференціал-4» за квітень 2014 року на загальну суму 4866464,36 грн., в частині заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2014 року на суму 271720,60 грн., оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право. Щодо спірних податкових повідомлень рішень, судом першої інстанції також не враховуються обґрунтування позовних вимог в цій частині, оскільки право розпорядження позовними вимогами належить виключно позивачу, а суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, і не може виходити за межі (підстав та предмету) позовних вимог. Протиправність спірних податкових рішень позивачем обґрунтовується лише протиправністю на думку позивача дій відповідача. Крім того, будь які дії відповідача при правомірному встановлені порушення платником податку вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для скасування правильних по суті податкових повідомлень-рішень відповідача. При тому протиправні дії відповідача можуть бути самостійним предметом спору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3. ст. 44 цього ж Кодексу, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї ж статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим же Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 185.1. ст. 185 цього ж Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього ж Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1. ст. 200 цього ж Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.1. ст. 201 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно п. 121.1. ст. 121 цього ж Кодексу, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього ж Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Отож, є правильною позиція суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог про щодо визнання неправомірними дій відповідача в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Сократ Систем» за квітень 2014 року в сумі 4866464,36 грн., в частині безпідставно сформованого податкового зобов'язання по взаєморозрахунках із ТОВ «Диференціал-4» за квітень 2014 року на загальну суму 4866464,36 грн., в частині заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2014 року на суму 271720,60 грн., оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право, оскільки акт перевірки є лише носієм інформації, в якому викладається суб'єктивна думка ревізора та його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства. Тому висновки інспектора, що викладені в акті перевірки, не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків, а відтак - не призводять до порушення будь-яких його прав.

Судом встановлено, що між ПП «Петробуд» (Підрядник) та ТОВ «Диференціал-4» (Замовник) було укладено договір підряду від 03.01.2014 р., згідно якого Підрядник зобов'язується провести будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Волинська, 10. На підтвердження виконання вищевказаного договору до матеріалів справи долучені акти приймання-передачі виконаних робіт за адресою м. Львів, вул. Волинська, 10. Згідно п.п. 3.2, 3.3 п. з вищевказаного договору обов'язок по забезпеченню робіт витратними матеріалами несе Підрядник, обов'язок по забезпеченню робіт проектною документацією покладається на Підрядника.

Проте, як було встановлено в суді першої та апеляційної інстанції до матеріалів справи не долучено кошториси використаних матеріальних ресурсів при проведенні ремонтно-будівельних робіт, проектної документації та дозвільні документи (ліцензії) на виконання підрядних робіт, журнали обліку проведених ремонтно-будівельних робіт.

Також, між ТОВ «Сократ Систем» (Постачальник) та ПП «Петробуд» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів. Пунктом 2 вищевказаного договору визначено, що якість товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій первинній документації, яка встановлює вимоги до його якості або зразкам, що підтверджується товаро-супровідними документами, які передаються Постачальником разом із товаром. Згідно п.З вищевказаного договору зазначено, що кількість товару та його асортимент, що підлягає поставці, визначається Специфікацією, яка додається на кожну партію товару.

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують якість товару, придбаного ПП «Петробуд» у ТОВ «Сократ Систем». До матеріалів справи також не долучено специфікацій щодо кількості товару та його асортименту, який придбавався Позивачем, документів, що засвідчують факт проведення фінансово-господарської діяльності, сертифікатів якості та відповідності.

Проте, до матеріалів справи долучено товарно-транспортні накладні від 30.04.2014 р. та від 22.04.2014 р., згідно яких у графі «Автопідприємство» вищевказаних ТТН зазначено підприємство - ТОВ «Меркурій-Україна», однак, до матеріалів справи не долучено договорів, укладених із вищезазначеним підприємством на перевезення вантажу, не додано довіреностей на отримання вантажу.

Щодо договорів, копії яких є у справі, у них відсутні зміст та обсяг господарських операції, одиниці виміру господарських операцій тощо. Сторони домовились про те, що найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару що підлягає поставці визначаються накладною, відповідно за вказаними умовами, що саме придбає позивач та за яку ціну, останній дізнавався лише по факту поставки такого товару, що по суті спростовує мету та використання у власній господарській діяльності такої операції. Те саме стосується договору підряду, додатком до якого не визначену будь яку величину будівельних робіт. Відповідно неправильним є укладення угоди про придбання невідомо чого та по якій ціні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним чином оформлені первинні документи не є підставою для віднесення до показників податкового обліку, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться у таких первинних документах не відповідають дійсності. Будь-які документи (у тому числі, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Отже, правильним, на переконання колегії суддів, є твердження суду першої інстанції про невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій з ТОВ «Сократ Систем» та ТОВ «Диференціал-4» у податковому обліку ПП «Петробуд» фактичним господарським відносинам, що здійснювались позивачем. Фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Петробуд» та його контрагентом відображені в податковому обліку позивача, однак, фактично не здійснювались.

Слід також вказати, що поставка будівельних матеріалів та виконання робіт проводилось періодичністю в декілька днів, що випливає з актів приймання виконаних робіт за квітень 2015 року та видатковими накладними звід 22.04.2015 р. та 30.04.2015 р., які свідчать про отримання будівельних матеріалі. Дана обставина свідчить про неможливість виконання таких робіт у вказаний період.

Представник позивача в судове засідання не з'явився і дану обставину не спростував.

Таким чином, відповідачем наведено достатньо переконливі доводи про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 09.09.2014 р. № 0003342204 та № 0003352204 відповідають нормам чинного податкового законодавства, а тому підстав для їх скасування немає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Петробуд" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі №813/6173/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О. Яворський

С.П. Нос

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.10.2015 р.