Ухвала суду № 52622876, 05.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року Справа № 876/14727/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.06.2013 року № 0014231502.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при винесенні постанови про відмову в задоволенні позовних вимог не надав належної оцінки наступним доказам.

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у разі зміни сум компенсації, повернення товарів або авансових оплат регламентовано ст. 192 Податкового кодексу України відповідно до якої, якщо після постачання товарів послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно зі статтями 620,666 ЦК України у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконано та фактичної поставки товару не здійснено, покупець має право вимагати передачі проданої речі або відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Положення п. 185.1 ст.185 ПКУ свідчать, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Апелянт вважає, що повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу у разі відмови від отримання товару (робіт,послуг) розглядається цивільно-правовим законодавством як розторгнення (розірвання) угоди (стаття 665 Цивільного кодексу України), а не як перегляд ст. 192 ПКУ). В даному випадку не відбулося ні змін сум компенсації вартості товарів (робіт, послуг) після їх поставки, ні перегляду цін, тому положення ст.192 ПКУ не може застосовуватися до операції з повернення авансу у разі розірвання договору купівлі-продажу рухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому.

ТОВ «Європейські будівельні технології» на дату отримання авансів визначило податкові зобов'язання з ПДВ, а тому після розірвання договору купівлі - продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому продавець - ТОВ «Європейські будівельні технології» має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ з огляду на те, що в його обліку не відбулася операція з постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 185.1 ст.185 ПКУ. При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця ТОВ «Європейські будівельні технології» без підпису покупця - неплатника ПДВ.

А тому апелянт вважає, що ТОВ «Європейські будівельні технології» правомірно подало уточнюючий розрахунок ПЗ з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок де зменшило розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму повернутого авансу.

15 липня 2008 року ТОВ «Європейські будівельні технології» та громадянка України ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому. Згідно оборотної відомості про взаєморозрахунки громадянка ОСОБА_1 ТОВ за період з 15.07.2008 року по 7.12.2009 року сплатила ТОВ «Європейські будівельні технології» аванс за майбутню квартиру. ТОВ «Європейські будівельні технології» при отримані авансів нараховувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно оборотної відомості про взаєморозрахунки ТОВ «Європейські будівельні технології» розхідними касовими ордерами від 02 квітня 2013 року повернуло отриманий аванс за нерухоме майно громадянці ОСОБА_1.

ТОВ у додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року «Європейські будівельні технології» скоригувало податкові зобов'язання по ОСОБА_1 на суму повернутого авансу. В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2013 року виправлено помилки податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Згідно зі статтями 620,666 ЦК України у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконано та фактичної поставки товару не здійснено, покупець має право вимагати передачі проданої речі або відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Положення п. 185.1 ст.185 ПКУ свідчать, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

А тому апелянт вважає, що повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу у разі відмови від отримання товару (робіт,послуг) розглядається цивільно-правовим законодавством як розторгнення (розірвання) угоди (стаття 665 Цивільного кодексу України), а не як перегляд цін (ст. 192 ПКУ). В даному випадку не відбулося ні змін сум компенсації вартості товарів (робіт,послуг) після їх поставки, ні перегляду цін, тому положення ст. 192 ПКУ не може застосовуватися до операції з повернення авансу у разі розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому.

ТОВ «Європейські будівельні технології» на дату отримання авансів визначило податкові зобов'язання з ПДВ, а тому після розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому продавець - ТОВ «Європейські будівельні технології» має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ з огляду на те, що в його обліку не відбулася операція з постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 185.1 ст.185 ПКУ. При цьому обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця ТОВ «Європейські будівельні технології» без підпису покупця - неплатника ПДВ.

Таким чином вважає, що ТОВ «Європейські будівельні технології» правомірно подало уточнюючий розрахунок ПЗ з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок де Вишило розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму повернутого

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську провела камеральну перевірку даних, задекларованих ТзОВ «Європейські будівельні технології» у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки №139/15-2/33859883 від 17.06.2013р. Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Європейські будівельні технології» вимог п. 102.5, ст. 102 та п. 192.2 ст. 192 ПК України, у зв'язку з чим останнім занижено податкові зобов'язання на 128 369 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 102915 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду. На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську 27.06.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0014231502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 22 119 грн., в тому числі за основним платежем 17695 грн. та штрафною санкцією 4 424 грн.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. П.192.1.1 цієї статті передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно із п. 192.1.2 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. В п. 192.2 ст. 192 ПК України зазначено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до п. 192.3 ст. 192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Також судом з'ясовано, що відповідно до договору про купівлю-продаж нерухомого майна (квартири), укладеному 04.11.2011р.між ОСОБА_2 та ТзОВ «Європейські будівельні технології» та на підставі податкової накладної № 189 від 28.12.2011 р. товариством отримано від даної фізичної особи 51640 грн. оплати. Повернення вказаної суми коштів відбулась 02.04.2013р. згідно видаткового касового ордеру на підставі договору про переуступку боргу. Відповідно до договору від 11.06.2012р., згідно з умовами якого ОСОБА_2 (ЦЕДЕНТ) передає, а ОСОБА_3 (НАСТУПНИК) приймає на себе права і обов'язки першого як Покупця за договором про купівлю-продаж нерухомого майна (квартири), що буде створено в майбутньому, укладеному між ОСОБА_2 та ТзОВ «Європейські будівельні технології» та посвідченим нотаріально 04.11.2011р. В п. 2.1 даного договору зазначено, що наступник (ОСОБА_3) сплатила представнику цедента (ОСОБА_2) за відступлення права щодо квартири за договором купівлі-продажу суму в розмірі 280000 грн. За умовами даного договору ОСОБА_2 не повертав ТзОВ «Європейські будівельні технології» квартиру, а передав наступнику - ОСОБА_3 свої права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), що буде створено в майбутньому, від 04.11.2011 р.

Також судом встановлено, що 15.07.2008 року між ТзОВ «Європейські будівельні технології» та гр.ОСОБА_1 укладено нотаріально завірений договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому, на загальну суму 758 590 грн. Кошти в розмірі 718 500 грн. ОСОБА_1 сплатила товариству протягом 2008-2009р.р., що підтверджується податковими накладними та виписками з банківських рахунків. 02.04.2013 року між вказаними особами укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому, згідно з яким товариство зобов'язане повернути ОСОБА_1 718500 грн. сплаченої суми договору, пеню в розмірі 75 859 грн. та проценти в розмірі 62 641 грн. З урахуванням цього ТзОВ «Європейські будівельні технології» в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року та додатку 1 до даної декларації відкорегувало податкові зобов'язання згідно із ст.192 ПК України, зменшивши податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369 грн. В червні 2013 року товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року, в якому відкореговано податкові зобов'язання підприємства згідно із ст.192 ПК України та зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369 грн. І в додатку 1 до даної декларації підставою коригування таких податкових зобов'язань зазначено повернення 02.04.2013 року коштів ОСОБА_1 в розмірі 598 812,50 грн. (без ПДВ) та ОСОБА_2 в розмірі 43 033,33 грн. (без ПДВ).

Повернення коштів ОСОБА_1 здійснювалось через касу підприємства на підставі видаткових касових ордерів. При цьому в порушення п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., згідно з яким у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий, в зазначених вище касових ордерах відсутні такі відомості.

Згідно п.3.12 даного Положення передбачено, що під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Суд вірно зазначив, що в касових ордерах відсутні підпис касира, а також дані про паспорт чи документ, що його замінює, ОСОБА_1 (номер, ким і коли він виданий), що свідчить про порушення, допущенні при складанні даних первинних документів.

Також суд вірно зазначив, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно з п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (податку на прибуток підприємств), включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

П. 192.2 ст. 192 ПК України передбачає можливість зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору, з урахуванням вищенаведеного представник позивача не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0014231502 від 27.06.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22119 грн., в тому числі 17695 грн. за основним платежем та 4 424 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а томусуд підставно відмовив в задоволенні позову.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуально права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології»- залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 809/2116/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2015 року