Ухвала суду № 52622767, 21.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1588/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства екології та природних ресурсів України, Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку на суму 71951,04 грн. за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі; визнання позивача звільненої з посади з 26.02.2015 р. за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; відшкодування моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у сумі 71951,04 грн. Визнано позивача звільненою з посади 26.02.2015 р. за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову Міністерство екології та природних ресурсів України подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 січня 2013 року на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №559-О від 29.12.2012 р., підписаного головою Комісії з проведення реорганізації Мінприроди, першим заступником Міністра екології та природних ресурсів України ОСОБА_4 та наказом начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області №4-О від 14.01.2013 р. позивач була звільнена з посади заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі №825/518/13-а визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.12.2012 року №559-О про звільнення ОСОБА_3, наказ Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 14.01.2013 р. №4-О про звільнення ОСОБА_3 Зобов'язано поновити позивача на посаді заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області з 15.01.2013 р. Зобов'язано Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.01.2013 р. по 26.02.2013 р. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.

Вказану постанову суду залишено без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 р. та Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 р.

У виконавчому провадженні №41053836 по виконанню вищевказаного судового рішення, державним виконавцем 26.02.2015 р. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження за п.11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, який перебуває в стані припинення своєї діяльності.

Отже, судом встановлено, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 825/518/13-а є не виконаною.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що Міністерство екології та природних ресурсів України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища, тому має нести відповідальність за порушення прав позивача, які встановлені судовим рішенням і не виконано.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивач звернулася з позовом не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, оскільки Міністерство екології та природних ресурсів України не є боржником у виконавчому провадженні по виконанню судового рішення у справі № 825/518/13-а, та що повноваження з відновлення порушених прав позивача належать до компетенції відповідної міської державної адміністрації, оскільки Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях є територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року №1085/2010 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України було реорганізовано у Міністерство екології та природних ресурсів України.

У разі ліквідації органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів, їхні права та обов'язки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» переходять іншому органу виконавчої влади, а у разі перетворення органу виконавчої влади права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 17 жовтня 2011 року вбачається, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що під час розгляду адміністративних справ суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їхніх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідачем не надано доказів того, що Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА є правонаступником ліквідованого Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.

Крім того, на час створення Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА позивач вже була незаконно звільнена, тому посилання на те, що обов'язок з працевлаштування працівників ліквідованої установи на одночасно створену установу покладався на роботодавця позивача.

З огляду на вкладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Міністерство екології та природних ресурсів України у даних правовідносинах є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

З інших підстав відповідач не оскаржував постанову суду першої інстанції, а відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, згідно ст. 236 Кодексу законів про працю України позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки уповноваженого органу виконання судового рішення з поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, з 26.02.2015 р.

Розмір середнього заробітку працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Відповідачем не оскаржується правильність визначення позивачем суми середнього заробітку.

З огляду на те, що ОСОБА_3 звільнено незаконно, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили та її поновлення на попередній роботі неможливе, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про належність зміни підстави звільнення позивача, а саме за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, на підставі ст. 240-1 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.