Постанова № 52622763, 22.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2607/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю. О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Бут Ю. В., представника відповідача Кравченка С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу приватного підприємства "Семенівська мануфактура" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Семенівська мануфактура" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000107/2 від 13 липня 2015 року; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00129 від 13 липня 2015 року Чернігівської митниці ДФС.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, декларант позивача 13 липня 2015 року звернувся до Чернігівської митниці ДФС з митною декларацією № 102110000/2015/023715 для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено згідно контракту № BASM10/09/14 від 10 вересня 2014 року, укладеного між ПП "Семенівська мануфактура" та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов'язання поставити ПП "Семенівська мануфактура" товари в асортименті, а ПП "Семенівська мануфактура" - оплатити товар згідно з умовами даного контракту (а.с. 30-34 Т. 1).

Вказаною декларацією задекларовано товар: тканина з синтетичних комплексних ниток (100% поліестер), пофарбована в різні кольори. Випускається шириною 150 см, щільністю 180 (+/-5) г/м 2:- арт. 3964, 3965, 3969, 3931, 3975-38632, 00м-234 упак. Використовується в текстильній промисловості; мережево машинної в'язки з синтетичних волокон (100% поліестер): - арт. 3885-3227, 00м-18 упак. Використовується в текстильній промисловості. Виробник: CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD; тканина джинсова (денім), виготовляється з пряжі різних кольорів, без покриття, без просочення, саржевого переплетення 70% бавовни, 28% поліестеру, 2% еластомерних ниток (спандекс). Випускається в рулонах шириною 150 см.: - арт. 3934-1637, 00м-9 упак.; тканини з синтетичних комплексних ниток (100% текстурованих поліефірних ниток). Фарбована в різні кольори. Тканина випускається шириною 150 см, щільністю 100 (+/-5) г/м2: - арт. 3929-32479, 00м-158 упак. Використовується в текстильній промисловості; тканина з комплексних нетекстурованих ниток (100% поліестер), гладкокрашеная, без малюнка. Випускається в рулонах шириною 150 см щільністю 90 (+/-5) г/м2: - артю 3884-19761, 00м-99 упак. Використовується в текстильній промисловості; хутро штучне з синтетичних волокон на текстильній основі, пофарбоване, 100% поліестер. Випускається в рулонах шириною 150 см, щільністю 240 (+/-5) г/м2: - арт. 13561-2510, 00м-48 упак. Використовується в текстильній промисловості. Виробник: CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD.

На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані наступні документи:

- контракт № BASM 10/09/14 від 10 вересня 2014 року;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 7516 від 07 липня 2015 року;

- коносамент № 284301288;

- калькуляція виробника № ВТCN2015229/01 від 12 червня 2015 року;

- інвойс № ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року;

- пакувальний лист до інвойсу № ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року;

- видаткова накладна № 0000002015229 від 20 травня 2015 року;

- відвантажувальна специфікація № ВТCN2015229/1-24 від 24 травня 2015 року;

- звіт про оцінку майна № 04-04/07/75 від 08 липня 2015 року;

- лист № 9.003/10.06 від 10 червня 2015 року;

- лист № 10.003/10.06 від 10 червня 2015 року;

- лист № 11.003/10.06 від 10 червня 2015 року;

- лист № 232 від 13 липня 2015 року;

- лист № ВТCN015229/5 від 05 червня 2015 року;

- лист № ВТCN2015229/8 від 08 червня 2015 року;

- лист № ВТCN2015229/9 від 09 червня 2015 року;

- лист № ВАSМ2015/022 від 03 червня 2015 року;

- прайс-лист № 39978 від 18 травня 2015 року.

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту за основним методом.

Перевіряючи відомості ВМД та доданих до неї документів, митний орган встановив наступні розбіжності, що не дають змоги встановити реальну митну вартість товару:

- звіт про оцінку майна № 04-04/07/75 від 08 липня 2015 року не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України;

- перевірити перерахування коштів на дану поставку товару згідно платіжного доручення від 28.05.2015 р. № 1 неможливо;

- не подано до митного органу рахунку для здійснення попередньої оплати;

- надана калькуляція собівартості на тканини № ВТCN2015229/01 від 12 червня 2015 року дійсна на період з 03.03.2015 р. по 03.05.2015 р., в той час як відвантаження товару здійснено 25.05.2015 р. згідно інвойсу № ВТCN2015229 від 24.05.2015 р.

На підставі встановлених розбіжностей, 13.07.2015 року Чернігівською митницею ДФС було сформовано картку відмови № 102110000/2015/00129 (а. с. 20 - 23 Т. 1) та винесено рішення про коригування митної вартості № 102000010/2015/000107/2 (а. с. 17 - 19 Т. 1).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз положень наведених статей свідчить про те, що обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції у справі, що розглядається, погодився з доводами митного органу, що звіт про оцінку майна № 04-04/07/75 від 08 липня 2015 р. не відповідає вимогам нормативно-правових актів; калькуляція на товари від 12.06.2015 р. № BTCN2015229/01 дійсна на період виробництва товару з 03.03.2015 р. по 03.05.2015 р., в той час як відвантаження товару здійснено 25.05.2015 р.; перерахування коштів за дану поставку неможливо перевірити.

Відтак, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку, що подані декларантом документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, а митна вартість, визначена, митним органом, є обґрунтованою.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на наступне.

В ВМД декларантом позивача визначено вагу брутто товару: 21580 кг, що відповідає відомостям пакувального листа (а. с. 42 Т. 1).

В той же час, міжнародна ТТН містить відомості щодо ваги брутто товару: 20895 кг, однак, у відповідності до листа контрагента позивача від 15.06.2015 р. № 1/ВТCN2015229 зазначення таких даних сталося внаслідок помилки, допущеної в порту завантаження (а. с. 65 - 66 Т. 1).

Зважаючи на те, що підстав для сумнівів у належності вказаного листа в якості доказу у колегії суддів немає, а інші документи розбіжностей щодо ваги товару не містять, колегія суддів приходить до висновку про достовірність заявлених декларантом відомостей щодо ваги товару, що також не ставиться під сумнів відповідачем.

Загальна довжина товару за ВМД становить 98264 метри, в той час як згідно інвойсу № ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року, пакувального листа, видаткової накладної № 0000002015229 від 20 травня 2015 року, довжина товару становить 99196 метрів.

Дослідивши вказану розбіжність, колегія суддів встановила, що декларант у декларації, повторно поданій після коригування митної вартості товару, помилково відобразив одним товаром тканину джинсову (денім) за артиклем № 3934 в кількості 9 упаковок, не відобразивши при цьому тканину джинсову (денім) за артиклем № 3966 в кількості 18 упаковок, що відрізняється від попередньої тканини щільністю.

Однак, як також було встановлено колегією суддів, графи 35 «Вага брутто», 38 «Вага нетто», та 42 «Ціна товару» заповнені з урахуванням обох товарів, а середня вартість цих товарів за 1 кг є однаковою: 2, 49 дол. США.

Відтак, технічна помилка декларанта до неправильності визначення митної вартості товару не призвела, а графа 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості на дану обставину, як на підставу для коригування митної вартості, посилання не містить.

Решта документів містить посилання на наступні артиклі товарів: 3934, 3966, 3964, 3965, 3969, 3931, 3975, 3884, 3929, 3885, 13561 та жодних розбіжностей не містить.

Також колегією суддів встановлено, що ціна інвойсу: 50765, 25 дол. США відповідає даним митної декларації.

У справі, що розглядається, основним документом, який розшифровує складові митної вартості товару є калькуляція виробника (а. с. 37 - 38 Т. 1).

З даної калькуляції вбачаються складові для формування базової вартості за одиницю товару - метр: сировина, ткацтво, фарбування, намотка, пакування та прибуток.

До вартості товару, крім базису, включено витрати фрахту, що повність відповідає умовам поставки CFR Іллічівськ («Вартість і фрахт»), визначеним інвойсом та статтею 6 контракту.

Додатково, листом № ВТCN2015229/8 від 08 червня 2015 року контрагент позивача засвідчив, що страхування товару не здійснювалось (а. с. 61 - 62 Т. 1).

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у розумінні п. 6 ст. 53 МК України документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та транспортні документи подаються декларантом у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Таким чином, обов'язок подавати такі документи у справі, що розглядається, у позивача відсутній, позаяк, у вартість товару виробником включено вартість фрахту згідно умов поставки.

Натомість, при зазначенні в оскаржуваному рішенні про дійсність калькуляції виробника з 03.03.2015 р. по 03.05.2015 р., судом першої інстанції не до кінця досліджено суть факту, що визначений продавцем для зазначеного проміжку часу.

Так виробником вказано, що даний період є періодом виробництва товару (а. с. 38 Т. 1), всупереч вищезазначеному висновку суду першої інстанції.

На цій обставині акцентує увагу суду апеляційної інстанції і апелянт в апеляційній скарзі.

Колегія суддів приймає доводи апелянта в цій частині в якості належних, так як висновок суду першої інстанції спростовується відомостями продавця, зазначеними в калькуляції.

При цьому, колегія суддів вважає цілком логічним зазначення виробником товару цін на складові собівартості товару, що діяли в період його виготовлення, а не цін, що за твердженням відповідача мають діяти на момент відвантаження цього товару.

Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині є хибними.

Також, помилковим колегія суддів вважає і висновок суду першої інстанції про необхідність надання доказів здійснення позивачем передоплати за товар з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 5 контракту сума передоплати визначається рахунком - фактурою.

При дослідженні інвойсу № ВТCN2015229 від 24 травня 2015 року, колегією суддів не встановлено наявності в ньому застереження продавця щодо здійснення покупцем передоплати (а. с. 39 - 40 Т. 1).

Відтак, в розумінні ст. 5 контракту позивач вважається звільненим від обов'язку здійснювати передоплату за товар, що готується до відправки.

З огляду на це, висновок відповідача про коригування митної вартості товару на цій підставі є неправомірним.

В частині неможливості перевірки оплати товару відповідачем, колегія суддів зауважує, що добросовісність виконання зобов'язань у господарських відносинах прямо чи опосередковано не може мати вплив на відповідність заявленої митної вартості фактурній.

Більше того, на момент декларування товару строк його оплати за контрактом не настав, а відтак, обставина відсутності оплати товару взагалі не може бути підставою для коригування митної вартості.

Також, колегія суддів не бере до уваги при вирішенні спору звіту про оцінку майна № 04-04/07/75 від 08 липня 2015 року, оскільки такий експертний висновок є додатковим засобом підтвердження митної вартості товару та не є по своїй суті первинним документом.

Натомість, первинні документи, що наявні в матеріалах справи, дають змогу визначити складові митної вартості товару, а цифрові значення, які містяться у них, піддаються обчисленню.

Відтак, у колегії суддів відсутні підстави для дослідження зазначеного звіту в якості додаткової доказової бази.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів шляхом співставлення цифрових показників первинних документів встановила відсутність таких розбіжностей в них, що могли вплинути на митну вартість товару.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою і суму, на яку відкориговано митну вартість товару відповідачем, з огляду на таке.

Відомості про подібні товари, що ввозилися на митну територію України в найближчий до подання ВМД позивачем період, отримані відповідачем з центральної бази даних рівня цін (а. с. 167 - 170 Т. 1).

В той же час, колегією суддів встановлено наступні відмінності порівнюваних товарів з задекларованими, що мають прямий вплив на вартість таких товарів.

Вартість тканини з синтетичних комплексних ниток (100% поліестер), пофарбованої в різні кольори, шириною 150 см, відповідач порівняв з тканиною з вмістом 100 % синтетичних комплексних ниток (поліестер), пофарбованої в рулонах, без покриття, без просочення, саржевого переплетення, шириною 1, 45 м - 1, 48 м.

На думку колегії суддів, ширина тканини має значний вплив на вартість такої тканини, а тому вказані товари не можна порівнювати з метою застосування однакової цінової категорії. Крім того, товар, що порівнювався, поставлений в Україну на умовах CIP, а отже, передбачав затрати на страхування, що також свідчить про неприпустимість узагальнення цінового критерію для обох товарів. Більше того, як свідчить скриншот бази відповідача, ціна товару, що брався для порівняння, також була попередньо відкоригована відповідачем за резервним методом, а країною-експортером цього товару була Польща, а не Китай (а. с. 170 Т. 1).

Аналогічно, відповідачем застосовувалися попередньо відкориговані ним же за резервним методом ціни по відношенню до тканини з синтетичних комплексних ниток (100% текстурованих поліефірних ниток) (товар № 4) та тканини з комплексних нетекстурованих ниток (100% поліестер) (товар № 5) (а. с. 167 - 168 Т. 1).

Крім того, як і в попередньому випадку, поставка товару № 4 включала обов'язкове страхування і сам товар, на відміну від товару позивача, був двошаровим, а щільність товару № 5 на 50 г/м2 менша від порівнюваного товару.

В свою чергу, тканина джинсова (денім), поставлена позивачем, відрізняється від порівнюваної вмістом бавовни (в порівнюваному товарі на 2% більший), а також цільністю: 275 г/м2 та 310 г/м2 тканини позивача в порівнянні з 340 г/м2.

Всі вищеперелічені недоліки мають значний вплив на формування цінової політики продавця, а відтак, не можуть прийматися до уваги колегією суддів в якості доказу заниження фактурної вартості товару позивачем.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Також, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання оскаржуваних рішень відповідача протиправними, позаяк, ці вимоги позивачем не заявлялися, однак, в розумінні ст. 162 КАС України, а також виходячи з суті оскаржуваних рішень, потребують задоволення, так як скасування рішень можливе лише у випадку їх протиправності.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Семенівська мануфактура" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства "Семенівська мануфактура" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000107/2 від 13 липня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00129 від 13 липня 2015 року.

Стягнути з Чернігівської митниці ДФС (ЄДРПОУ 39482156) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Семенівська мануфактура" (ЄДРПОУ 35821783) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7259 грн. 08 коп. (сім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень 08 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 22.10.2015 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.