Ухвала суду № 52622754, 21.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 705/5041/15-а

У Х В А Л А

21 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М., перевіривши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним розпорядження № 146830 від 01.09.2015 управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області у відмові у призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст.ст.126,129 та 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( №2453 - VI від 07.07.2010) у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України № 3-рп-2013 від 03.06.2013 із суддівської винагороди, яку ОСОБА_1 одержував на момент подачі заяви станом на 06.03.2014; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ст.ст. 126, 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( №2453 - VI від 07.07.2010) у відновленій редакції рішенням Конституційного Суду України № 3-рп-2013 від 03.06.2013, а саме у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи понад 20 років збільшити розмір щомісячного довічного грошового утримання на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання із суддівської винагороди, яку ОСОБА_1 одержував на день подачі відповідної заяви, тобто станом на 06.03.2014 рік.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору або документ, що звільняє апелянта від сплати судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Всупереч вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги або документ, що звільняє апелянта від сплати судового збору.

При цьому, процесуальний закон передбачає долучення до апеляційної скарги саме оригіналу документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим статтею 187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору.

В свою чергу, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру (визнати протиправним розпорядження про відмову у призначенні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання).

Отже, ставка судового збору за подачу позову повинна була становити: (1 218 х 0, 4) х 2 = 974, 4 грн.

Таким чином, у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 071, 84 грн. (974, 4 грн. х 110 %).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

В прохальній частині апеляційної скарги відповідач просить звільнити його від сплати судового збору. При цьому, апелянт вказує, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 не передбачено виділення кошторису, зокрема, і відповідачу для сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України (ухвала від 15.10.2015 у справі № К/800/43633/15) та Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 (заява № 70297/01).

У зв'язку з вказаним, суд не знаходить підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору.

Отже, відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належить звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Київського апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 071, 84 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 206, 187, 189, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2015 - залишити без руху, встановивши строк для усунення вищевказаних недоліків протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Василенко Я.М.