Постанова № 52622573, 22.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

826/4254/15

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації, в якому просив суд:

- визнати відповідь КМДА від 02.03.2015 на заяву від 15.02.2015 формальною відпискою і такою, що порушує ст. 40 Конституції України та Закон України «Про звернення громадян»;

- зобов'язати КМДА прийняти міри по заяві від 15.02.2015, як того вимагає чинне законодавство.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року було скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року та прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Київську міську державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2015 року та надати повну, аргументовану відповідь, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян». В іншій частині позову відмовлено.

Однак, при прийнятті постанови не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 97 КАС України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких віднесено і витрати на правову допомогу.

При зверненні в суд позивачем сплачено 73 грн. 08 коп. судового збору, що підтверджується наданою суду квитанцією (а.с. 10).

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 80 грн. 39 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 50) .

Частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Докази, які підтверджують витрати, пов'язані із розглядом даної справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи оригіналами квитанцій про сплату судового збору у розмірі 153,47 грн.

Позивачем у даному адміністративному позові було заявлено дві вимоги немайнового характеру, одну з яких було задоволено, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору у розмірі 76,7 грн. - пропорційно до задоволених позовних вимог.

Перевіряючи наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

В матеріалах справи містяться копії договорів про надання юридичної допомоги від 11.02.2015 № 16 та від 10.03.2015 № 23, укладених між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 (а.с. 24, 26) та копії квитанцій від 13.02.2015 № 15 на суму 150 грн. та від 12.03.2015 № 21 на суму 250 грн. (а.с. 25, 27).

Крім того, після винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 15.10.2015 по даній справі позивачем 19.10.2015 було подано разом із заявою про стягнення судових витрат копію договору про надання юридичної допомоги від 28.08.2015 № 56 та копію квитанції від 15.10.2015 № 53 на суму 550 грн.

Колегія суддів не приймає копію договору про надання юридичної допомоги від 28.08.2015 № 56 та копію квитанції від 15.10.2015 № 53 на суму 550 грн. в якості доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, оскільки на момент вирішення справи судом апеляційної інстанції в матеріалах справи вказані документи були відсутні.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу на підставі договорів про надання юридичної допомоги від 11.02.2015 № 16 та від 10.03.2015 № 23, укладених між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 (а.с. 24, 26) та копій квитанцій від 13.02.2015 № 15 на суму 150 грн. та від 12.03.2015 № 21 на суму 250 грн. (а.с. 25, 27), колегія суддів зазначає, що вказані документи не підтверджують надання правової допомоги позивачу фахівцем у галузі права, оскільки не підтверджують розмір витрат за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням як того вимагає ч. 1 ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Враховуючи наведене та відсутність розрахунку на підтвердження вказаних витрат, підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Винести додаткову постанову.

Стягнути з місцевого бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 76,7 грн. (сімдесят шість грн. 70 коп).

В іншій частині заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат залишити без задоволення.

Додаткова постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.