Ухвала суду № 52622553, 08.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9924/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (надалі за текстом - «ТОВ «Телесистеми України») звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (надалі за текстом - «НКРЗІ») та про зобов'язання видати оформлену на бланку продовжену на строк не менше 5 років ліцензію на надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку з особливими умовами: «дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.09.1997 р. Міністерством зв'язку України ТОВ «Телесистеми України» видано ліцензію № 000344 на здійснення діяльності у галузі зв'язку на території України.

У подальшому, у зв'язку з реорганізацією товариства та зміною його місцезнаходження, названа ліцензія неодноразово переоформлялась.

Зокрема, 18 червня 2007 р. Національною комісією з питань регулювання зв'язку України ТОВ «Телесистеми України» видано ліцензію Серії АВ № 303668 на надання послуг телефонного зв'язку на території м. Київ, м. Запоріжжя та області, м. Дніпропетровськ та області, м. Донецьк та області, м. Луганськ та області, м. Львів та області, м. Одеса та області, м. Харків та області, АР Крим (за винятком м. Севастополь) з особливими умовами: «дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування» із строком дії по 23 вересня 2012 р.

У зв'язку із закінчення строку дії ліцензії позивач звернувся із заявою про її продовження, на що отримав відповідь від 17.04.2012 р. про відмову у продовження строку дії ліцензії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 р., НКРЗІ зобов'язано продовжити ТОВ «Телесистеми України» з 23.09.2012 р. строк дії ліцензії Серії АВ № 303668 на термін не менш ніж 5 років, застосувавши плату в розмірі 30 % від розміру плати, сплаченої за видачу ліцензії № 000344 від 23.09.1997 р.

На виконання постанови суду відповідачем прийнято рішення № 217 від 11.04.2013 р. «Про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Телесистеми України».

Однак, рішенням НКРЗІ № 606 від 17.09.2013 р. назване рішення було скасоване, у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують внесення плати за продовження строку дії ліцензії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення НКРЗІ № 606 від 17.09.2013 р. в частині скасування рішення «Про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Телесистеми України» № 217 від 11.04.2013 р.

Ухвалюючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції, зокрема, послався на те, що згідно платіжному дорученню № 418 від 25.09.2013 р. позивачем сплачено 102 000 грн. за продовження терміну дії ліцензії.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. № 1280-IV (надалі за текстом - «Закон № 1280-IV») у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.

Частиною 1 статті 45 Закону № 1280-IV установлено, що суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, що ліцензується, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про видачу ліцензії за встановленим нею зразком.

Згідно частини 2 статті 49 Закону № 1280-IV Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.

За змістом частин 3 та 4 статті 49 Закону № 1280-IV рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.

Таким чином, оскільки відповідач, прийнявши рішення № 217 від 11.04.2013 р. «Про продовження строку дії ліцензії ТОВ «Телесистеми України», не оформив його на балку ліцензії та не видав її позивачеві, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків місцевого адміністративного суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що розмір плати ТОВ «Телесистеми України» за продовження строку дії ліцензії має визначатись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р. № 773 «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження строку її дії» є помилковим.

Стаття 124 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає таке: «...судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України».

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012 р., що набрала законної сили, НКРЗІ зобов'язано при продовженні ліцензії застосувати плату в розмірі 30 % від розміру плати, сплаченої за видачу ліцензії № 000344 від 23.09.1997 р.

Водночас, на момент видачі позивачеві ліцензії № 000344 від 23.09.1997 р. розмір плати за видачу ліцензій на здійснення окремих видів підприємницької діяльності в галузі зв'язку було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 1131 від 17 вересня 1996 р.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 13 жовтня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.