Ухвала суду № 52622521, 22.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8907/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - Шапор Любові Павлівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконним звільнення, поновлення на посаді, визнання протиправними та скасування наказів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає незаконним проведення службового розслідування відносно нього та подальше звільнення, оскільки про підстави для проведення службового розслідування та його результати його не було ознайомлено, а при звільненні не враховано попередню роботу, особисті і професійні якості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 10 березня 2015 року № 270 «Про результати службового розслідування» в частині звільнення ОСОБА_3 з органів податкової міліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17 квітня 2015 року № 319-о «По особовому складу податкової міліції» в частині звільнення з посади та податкової міліції ОСОБА_3. Поновлено ОСОБА_3 на посаді службі в податковій міліції на посаді слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - Шапор Любов Павлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС від 16 січня 2015 року № 13 «Про проведення службового розслідування» наказано з 15 січня 2015 року по 15 лютого 2015 року провести службове розслідування, у тому числі, відносно слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС ОСОБА_3, для чого створено відповідну комісію у складі співробітників ГУ ДФС, та відсторонити позивача від займаної посади.

За результатами службового розслідування складено відповідний висновок від 06 лютого 2015 року, за змістом якого розслідуванням було встановлено проведення слідчих дій ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32014100030000077 на низькому професійному рівні, а саме: ОСОБА_3 складено запит на отримання відомостей за формою № 1 без реєстраційного номера та дати; всі наявні в матеріалах кримінального провадження протоколи огляду слідчим ОСОБА_3. проведено без участі понятих; матеріали кримінального провадження містять копії фінансово-господарських документів, однак відповідний лист чи інший документ про доручення таких документів відсутній; не відомо яким чином до матеріалів кримінального провадження долучено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року та не з'ясовано стан апеляційного оскарження вказаної постанови; досудове розслідування проводиться з порушенням вимог статей 2, 9, 25, 28, 92 КПК України.

Крім того, у висновку зазначено, що слідчих ОСОБА_3. та ОСОБА_4. затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні № 42014000000001719, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим Генеральної прокуратури України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, за фактом вимагання та одержання через посередника неправомірної вигоди у розмірі 250000,00 грн. та прийняття завідомо незаконного рішення про закриття кримінального провадження; 14 січня 2015 року слідчим ОСОБА_3. та ОСОБА_4. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

З урахуванням висновків службового розслідування комісія рекомендувала звільнити ОСОБА_3 на підставі пункту 8 статті 12 та абзацу чотирнадцятого статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 наказу ГУ ДФС від 10 березня 2015 року № 270 «Про результати службового розслідування» за неналежне виконання службових обов'язків, порушення підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 пункту 1, підпункту 2.2 пункту 2 посадової інструкції ОСОБА_3, вимог статей 2, 9, 25, 28, 92 КПК України та підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції з організації діяльності слідчих підрозділів фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 травня 2013 року № 130/ДСК, слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС ОСОБА_3 звільнено з органів (податкової міліції) на підставі пункту 8 статті 12 та статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 2 наказу ГУ ДФС від 17 квітня 2015 року № 319-0 «По особовому складу податкової міліції» звільнено з посади та податкової міліції в запас за підпунктом «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницькими складом органів внутрішніх справ ОСОБА_3, старшого лейтенанта податкової міліції, слідчого слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС.

Вважаючи такі накази протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції зі змісту висновку та наказу ГУ ДФС від 10 березня 2015 року № 270 «Про результати службового розслідування» встановлено, що ОСОБА_3 звільнено за неналежне проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 32014100030000077 та у зв'язку із повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно пункту 354.1 статті 354 Податкового кодексу України, посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Таким чином, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та несуть дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Згідно з підпунктом «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту - Положення), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

За визначенням статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Стаття 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до пункту 67 Положення особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», або кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Виходячи з наведених норм Положення та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни, у зв'язку із неналежним виконанням службових обов'язків та відкриттям кримінального провадження відносно працівника податкової міліції можливе за умови підтвердження належними доказами та за наслідками закінчення відповідного кримінального провадження і набуття обвинувальним вироком законної сили.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_3 за неналежне проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 32014100030000077 (матеріали кримінального провадження, що підтверджують неналежну організацію та оформлення слідчих дій, та порушенням вимог статей 2, 9, 25, 28, 92 Кримінального процесуального кодексу України).

В частині другій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Аналогічна за змістом норма зафіксована у статті 62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Факт вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, в якому підозрюється позивач, може бути підтвердженим лише відповідним вироком суду, який набрав законної сили.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не було надано, а матеріали справи не містять вироку суду про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_3 на підставі наказів ГУ ДФС від 10 березня 2015 року № 270 «Про результати службового розслідування» та від 17 квітня 2015 року № 319-о «По особовому складу податкової міліції» є необгрунтованими та передчасним, тому зазначені накази в частині звільнення позивача підлягають скасуванню, а ОСОБА_3 - поновленню на службі в податковій міліції та на посаді.

Водночас, з урахуванням того, що позивачем заявлено вимогу про скасування наказів ГУ ДФС від 10 березня 2015 року № 270 «Про результати службового розслідування» та від 17 квітня 2015 року № 319-о «По особовому складу податкової міліції» у повному обсязі, у тому числі відносно інших осіб, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Що стосується позовних вимог про скасування наказу ГУ ДФС від 16 січня 2015 року № 13 «Про проведення службового розслідування», то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки вказаний наказ не порушує прав та інтересів позивача, а належним способом захисту є оскарження рішень, прийнятих за наслідками проведення службового розслідування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що даний позов підлягає задоволенню частково.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - Шапор Любові Павлівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 22.10.2015 року.

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.