Ухвала суду № 52622357, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 808/2230/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області, в якому просив:

-визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області у видачі довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 29.12.2014 року №04-03/671;

-зобов'язати Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області взяти на облік та видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області задоволений повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився у місті Одесі, згідно даних паспорта НОМЕР_1, виданого Євпаторійським МВГУ МВС України в Криму Євпаторійським ГО ГУ МВС України в Криму. З 29.05.1975 року 25.03.2014 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а з 25.03.2014 року позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).

20 березня 2014 року ОСОБА_2, який мешкав у АДРЕСА_1, виїхав з території АР Крим до АДРЕСА_2.

25 березня 2014 року ОСОБА_2 у встановленому законодавством порядку зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2.

11 листопада 2014 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області з заявою про надання довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.18).

10 листопада 2014 року Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області листом №04-03/566 звернулося до Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації з проханням надати роз'яснення, чи має Управління законні підстави для реєстрації ОСОБА_2, як особи, яка переміщеється з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (а.с.20.)

11 листопада 2014 року листом №01-18/881 відповідач повідомив, що до Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації надіслано запит стосовно правової оцінки даної ситуації (а.с.19).

11.12.2014 року Управління Листом №01-18/881 відмовило позивачу у видачі довідки (а.с.24).

29 грудня 2014 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Управління з заявою про надання довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

29.12.2014 року Управління Листом №04-03/671 повторно відмовило позивачу у видачі довідки (а.с.27).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом із заявою заявник подає, зокрема, у разі наявності - документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус з відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно).

Оскільки, позивач на момент звернення до Управління та на час переміщення з тимчасово окупованої території був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, зазначене свідчить про те, що позивач дійсно є переміщеною особою з тимчасово окупованої території відповідно до ст.1 Закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, а, отже, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук