Ухвала суду № 52622280, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 804/4248/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. по справі за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції , Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, скасування постанови та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до відповідача -1: Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, відповідача -2: Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі, в якому позивач просив: визнати дії державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови від 02.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження №43528575 неправомірними; скасувати постанову від 02.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження №43528575 з примусового виконання виконавчого документа, виданого Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольського району, а саме: рішення №0068 від 03.02.2009 року про стягнення з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради грошових коштів у розмірі 42904,81 грн.; визнати виконавчий документ, а саме: рішення №0068 від 03.02.2009 року про стягнення з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради грошових коштів у розмірі 42904,81 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2009 року Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №0068 про стягнення з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради грошових коштів у розмірі 42904,81 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради оскаржило зазначене вище рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі №2а/0470/2506/11 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради відмовлено.

02.06.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №43528575 про примусове виконання рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №0068 від 03.02.2009 року.

25.06.2014 року Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі №2а/0470/2506/11.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 року у справі №2а/0470/2506/11 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі Закон №606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини першої статті 6 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Згідно частини першої статті 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 ЗУ №606 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Так, зокрема, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі №2а/0470/2506/11, зазначена справа була розглянута в порядку письмового провадження відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України, без участі представників як Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, так і Управління Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольського району.

Будь - яких доказів вчасного отримання як відповідачем -1: Відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, так і відповідачем -2: Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Нікополь та Нікопольському районі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі №2а/0470/2506/11 матеріали судової справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв у межах своєї компетенції та на підставі положень Закону №606.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук