Постанова № 52621412, 21.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 жовтня 2015 року 09:30 справа №826/4580/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Гарника К.Ю., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доМіністерства юстиції Українипровизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 29 листопада 2014 року "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1"; 2) зобов'язати відповідача поновити свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я позивача 29 грудня 2010 року №8342.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4580/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 19 серпня 2015 року позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив; на підставі спільного клопотання сторін суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом Міністерства юстиції України 21 листопада 2014 року №1963/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1" відповідно до рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 14 листопада 2014 року та на підставі підпункту "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат", а саме знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів, анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_1 (від 29 грудня 2010 року №8342).

Позивач вважає протиправним оскаржуваний наказ, з огляду на те, що обов'язковою умовою настання відповідальності є наявність вини нотаріуса при втраті чи знищенні архіву нотаріуса або окремих документів.

Відповідач проти позову заперечив з підстав відповідності оскаржуваного наказу вимогам Закону України "Про нотаріат" та зазначив, що можливість анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не пов'язується із наявністю вини нотаріуса.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 29 грудня 2010 року №8342.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про нотаріат" державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Згідно з частиною першою статтею 11 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Відповідно до пункту 1 Порядку видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 липня 2012 року №1043/5, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - свідоцтво) може бути видане громадянину України, який має повну вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, або у передбаченому Законом України "Про нотаріат" випадку успішно пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та склав кваліфікаційний іспит.

Підпункт "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадку знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів.

Аналіз підпункту "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" дає підстави вважати, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано у двох самостійних випадках: 1) знищення чи втрата нотаріусом архіву нотаріуса або окремих документів; 2) знищення чи втрата нотаріусом з його вини архіву нотаріуса або окремих документів, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного територіального Головного управління юстиції Міністерства України.

Суд звертає увагу, що Закон України "Про нотаріат" не ставить в залежність можливість анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від наявності вини нотаріуса щодо втрати архіву нотаріуса або окремих документів.

Як вбачається зі змісту рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 14 листопада 2014 року №1, воно прийняте на підставі подання Головного управління юстиції у Київській області від 08 лютого 2014 року №8-1/308.

У вказаному рішенні зазначено, що наказом Головного управління юстиції у Київській області від 22 березня 2013 року №156/1 з 25 березня 2013 року по Фастівському міському нотаріальному округу області припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_1 та зобов'язано протягом місяця з дня одержання копії наказу передати на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, а також надати до Головного управління юстиції у Київській області копію акта прийому-передачі документів нотаріального діловодства та нотаріального архіву приватного нотаріуса.

03 квітня 2013 року до Головного управління юстиції у Київській області надійшло повідомлення ОСОБА_1 від 03 квітня 2013 року, згідно якого 02 квітня 2013 року при перевезенні транспортним засобом документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, в тому числі залишків спеціальних бланків нотаріальних документів, сталася пожежа, внаслідок якої було частково знищені документи нотаріального діловодства та архіву, а також залишки спеціальних бланків нотаріальних документів.

До подання додана копія довідки Фастівського районного відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Київській області від 08 квітня 2013 року №269, у якій зазначено, що 02 квітня 2013 року на автошляху Фастів-Бишів у легковому автомобілі марки ЗАЗ 968 М, 1986 року випуску, реєстраційний номер М4305КІ виникла пожежа, внаслідок якої вогнем та високою температурою знищено та пошкоджено спалиме облицювання вказаного автомобіля та документи.

Згідно інформації, наданої 24 вересня 2013 року Головному управлінню юстиції у Київській області Фастівським міськвідділом Головного управління МВС Україні в Київській області за №4861, відповідно до копії акта про пожежу від 02 квітня 2013 року причиною пожежі зазначеного автомобіля стало коротке замкнення в моторному відсіку.

Фастівським міськвідділом Головного управління МВС України в Київській області повідомлено, що 19 квітня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100310000622 від 03 квітня 2013 року, закрите у зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається з довідки Фастівського міськвідділу Головного управління МВС України в Київській області від 24 вересня 2013 року №4861, кримінальне провадження №12013100310000622 від 03 квітня 2013 року за фактом, серед іншого, знищення документів нотаріального діловодства закрите 19 квітня 2013 року, у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.

З урахуванням зазначеної інформації Вища кваліфікаційна комісія нотаріату дійшла висновку про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_1

Вивчивши зміст рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 14 листопада 2014 року №1 щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_1, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про наявність підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною згідно з підпунктом "и" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат".

Таким чином, на думку суду, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 29 грудня 2010 року №8342, виданого на ім'я ОСОБА_1, здійснене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Закону України "Про нотаріат", що вказує на необґрунтованість позовних вимог у цій частині.

У зв'язку із правомірністю анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 29 грудня 2010 року №8342, виданого на ім'я ОСОБА_1, безпідставними є також позовні вимоги про зобов'язання відповідача поновити свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю; крім того, чинне законодавство не передбачає процедури поновлення дії свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді К.Ю. Гарник

О.П. Огурцов