Постанова № 52621293, 08.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2015 року 09:51 № 826/18481/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Левченко І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Момота В.Л..,

представника відповідача - Шкодича Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-операторська компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-операторська компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що перевіряючими під час складення акту перевірки та винесення на його основі податкового повідомлення-рішення та нарахування ТОВ «УКР-ТОК» пені за несвоєчасне надходження валютної виручки, невірно застосовано норми ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відтак останнє підлягає скасуванню як протиправне.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ДФС у м. Києві від 16.03.2015 р. №26626552206; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб, ніж прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, не може розглядатись як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Крім того, представник відповідача стверджує, що зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента, адже в такому разі пеня повинна нараховуватись з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

На підставі п.75.1 ст. 75, п.78.2 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2015 р. №441, службового посвідчення від 28.08.2012 року серії КВ №099837, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, проведена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-операторська компанія» з питань дотримання вимог законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 08.04.2013 р. №06-2013 Т з ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь) згідно листа підприємства від 27.01.15 №01/15-06 (вх. №4767/10 від 27.01.15), за результатами проведення якої складено відповідний акт №167/26-55-22-06/32515792 від 26.02.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «УКР-ТОК» ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження на валютний рахунок ТОВ «УКР-ТОК» валютної виручки у розмірі 22760,80 дол. США (екв. 221328,30 грн.) від ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь) за договором від 08.04.2013 №06-2013 Т.

Встановлено погашення простроченої дебіторської заборгованості за експортним договором від 08.04.2013 №06-2013 Т з ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь) в сумі 64159,20 дол. США (екв. 752512,80 грн.).

На підставі акта перевірки №167/26-55-22-06/32515792 від 26.02.2015 р. та виявлених порушень податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення №26626552206 (форма «У») від 16.03.2015 р., яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 3409,44 грн.

Незгода позивача з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки, позивачем (експедитор) укладено зовнішньоекономічний експортний договір транспортного експедирування від 08.04.2013 р. №06-2013 Т із ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь) щодо надання послуг з перевезення та транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів.

При цьому, податковий орган зазначив, що актом попередньої перевірки від №544/26552206/32515792 від 20.06.2014 р. по договору від 08.04.2013 р. №06-2013 Т за період з 08.04.2013 по 13.06.2014 та станом на 13.06.2014 було встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 64159,20 дол. США (екв. 752512,80 грн.) з терміном погашення 31.03.2014 р. За результатами перевірки штрафні санкції у вигляді пені не нараховувались у зв'язку з тим, що ТОВ «УКР-ТОК» до перевірки надано позовну заяву ТОВ «УКР-ТОК» до МКАС при ТПП України та Постанову МКАС при ТПП України про прийняття справи до провадження (дата прийняття 27.02.2014), про стягнення заборгованості за договором від 08.04.2013 №06-2013 Т в розмірі 92590,00 дол. США (екв. 1027807,59 грн.) з ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь), втому числі по актам-звітам №08-2013 від 30.11.2013 та №09-2013 від 31.12.2013 з граничними термінами погашення: відносно суми 28340,80 дол. США (екв.275294.79 грн.) - 28.02.2014 р.; відносно суми 64159,20 дол. США (екв. 752512,80 грн.) - 31.03.2014 р.

Перевіркою встановлено, що за період, що перевіряється (з 14.06.2014 р. по 31.12.2014 р.) ТОВ «УКР-ТОК» експедиторські послуги по договору від 08.04.2013 р. №06-2013 Т не надавало.

До МКАС при ТПП України ТОВ «УКР-ТОК» 25.03.2014 р. подано заяву про зміну позовних вимог (вих. №03/14-25 від 25.03.2014 р.), прийняту 26.03.2014 р., в якій підприємство просить зменшити ціну позову до нерезидента замість 92590,00 дол. США (екв. 1027807,59 грн.) на 64159,20 дол. США (екв. 752512,80 грн.), т.я. ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь) добровільно погашено частину боргу та перераховано ТОВ «УКР-ТОК» валютні кошти в сумі 28430,80 дол. США (екв. 275294,79 грн.) в т.ч.: 26.02.2014 р. в сумі 5670,00 дол. США (екв.53966,49 грн.); 05.03.2014 р. в сумі 22760,80 дол. США (екв. 221328,30 грн.).

З акта перевірки вбачається, що ТОВ «УКР-ТОК» до перевірки надано Рішення МКАС при ТПП України від 26.06.2014 р. (справа АС №72б/2014) про стягнення заборгованості з нерезидента в сумі 64159,20 дол. США (екв. 752512,80 грн.) як основного боргу за договором та арбітражного збору в сумі 3813,09 дол. США (екв.57753,32 грн.).

Податковий орган зазначає, що у перевіряємому періоді валютна виручка від нерезидента ІТОВ «Совмортранс-УУТ» (Республіка Білорусь) отримана на загальну суму 67972,29 дол. США (екв.810266,12 грн.), в тому числі сума основного боргу64159,20 дол. США (екв. 752512,80 грн.) як основного боргу за договором та арбітражного збору в сумі 3813,09 дол. США (екв.57753,32 грн.) на валютний рахунок №26007962483064 відкритий в від. №17 ПАТ «ПУМБ» м. Києва, МФО 334851.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Статтею 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.1994 р. №4002-ХІІ визначено, що арбітражний розгляд припиняється остаточним арбітражним рішенням або постановою третейського суду, прийнятою згідно з пунктом 2 цієї статті.

Третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли: позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору; сторони домовляються про припинення розгляду; третейський суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим.

З постанови Верховного Суду України від 13.02.2012 р. по справі №21-422а11 судом вбачається, що «Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає правильним висновок про те, що положення частини четвертої статті 4 Закону № 185/94-ВР поширюються на випадок припинення провадження Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України з підстав, передбачених пунктом 2 статті 32 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон № 4002-XII), а саме внаслідок відмови позивача від своєї вимоги у зв'язку із добровільним виконанням нерезидентом зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Верховний Суд України вважає, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні».

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №21-387а11 від 27.02.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 2442 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УКР-ТОК» подавало до МКАС при ТПП України заяву про зміну позовних вимог, зокрема, про зміну суми позову з 92590,00 дол. США на 64159,20 дол. США внаслідок сплати боржником частини заборгованості за договором після відкриття МКАС при ТПП України провадження у справі за позовом ТОВ «УКР-ТОК», але до прийняття МКАС при ТПП України рішення про задоволення позову позивача, а відтак, враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для нарахування позивачу пені відсутні та, як наслідок, наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-операторська компанія» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №26626552206 від 16.03.2015 р.

Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортно-операторська компанія» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов