Постанова № 52620228, 20.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року справа № 823/1756/15

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Озірнянський комбікормовий завод до Корсунь-Шевченківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Озірнянський комбікормовий завод подало позов, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської ОДПІ (Городищенське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області від 09.02.2015 № НОМЕР_1 на суму 1253487 грн. (збільшення суми грошового зобовязання) та 313372 грн. (штрафні санкції).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення базуються на акті документальної позапланової виїзної перевірки № 9/22-009/38682709 від 22 січня 2015 року щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із постачальником ТОВ Вектор-Агро ЛТД за період із 01.08.2014 по 30.09.2014, згідно описово-мотивувальної частини якого фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом не відбувалося. Позивач вважає, що висновки акту побудовані виключно на припущеннях, господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Договірні відносини субєктів господарювання відбувалися у правовому полі, досягнута угода на момент проведення перевірки є чинною та не була визнана в законному порядку недійсною чи нікчемною, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що господарські операції між позивачем та ТОВ Вектор-Агро ЛТД фактично не відбулися.

Системний аналіз норм податкового законодавства свідчить про те, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися. Однак, як встановлено в ході перевірки, ТОВ Озірнянський комбікормовий завод відображало в обліку господарські операції, які фактично не відбувалися.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Озірнянський комбікормовий завод, як субєкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 38682709, зареєстроване 13.12.2013 та є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Корсунь-Шевченківської обєднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 610 від 25.12.2014 та направлення на перевірку № 170/22 від 29.12.2014 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Озірнянський комбікормовий завод щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю Вектор-Агро ЛТД за період із 01.08.2014 по 30.09.2014.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю Озірнянський комбікормовий завод занижено до сплати до бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 1253487 грн. 00 коп. в тому числі: у серпні 2014 року в сумі 426421 грн. 00 коп., у вересні 2014 року в сумі 811802 грн. 00 коп.

За результатами проведеної перевірки складено акт Корсунь-Шевченківської обєднаної державної податкової інспекції (Городищенське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 9/22-009/38682709 від 22 січня 2015 року.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.02.2015 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 1566859 грн., в тому числі за основним платежем 1253487 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 313372 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення, у відповідності до статті 56 Податкового Кодексу України, оскаржено позивачем в адміністративному порядку до головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України.

Рішеннями головного управління ДФС у Черкаській області від 21.04.2015 № 7989/23-00-10-0210 та Державної фіскальної служби України від 17.06.2015 № 12568/6/99-99-10-01-01-15 податкове повідомлення-рішення від 09.02.2015 № НОМЕР_1 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обовязковим.

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ випливає, що первинний документ це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ Вектор-Агро ЛТД 01.07.2014 укладений договір № 01/07/2014. Згідно даного договору ТОВ Вектор-Агро ЛТД зобовязаний постачати та передавати у власність ТОВ Озірнянський комбікормовий завод товар, який зазначається у видаткових накладних, а позивач забезпечити приймання та оплату товару у кількості строки і за цінами згідно до умов цього договору. Договір підписаний належними представниками сторін та скріплений печатками.

У відповідності до укладеного договору ТОВ Вектор-Агро ЛТД поставило позивачу шрот соняшника та макуху соєву у кількості 1875,68 т на суму 7520923 грн. 00 коп. (з них 1253487 грн. 18 коп. ПДВ), що супроводжувалася видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи. Всі податкові накладні зареєстровані в єдиному державному реєстрі податкових накладних. Кількість (тоннаж) та суми зазначені у видаткових та податкових накладних повністю співпадають. Відповідач даний факт не заперечує.

Згідно вищевказаного договору товар належить перевозити автотранспортом та за рахунок ТОВ Вектор-Агро ЛТД. Транспортування шроту соняшникового забезпечувалося на підставі товарно-транспортних накладних. Дані ТТН перекривають всі видаткові накладні, які співпадають з податковими.

Шрот соняшника та макуху соєву отримували завідуючий виробництвом ТОВ Озірнянський комбікормовий завод ОСОБА_3 (довіреність № 156/А від 01.08.2014) та керуючий відділенням ТОВ Озірнянський комбікормовий завод ОСОБА_4 (довіреність № 156/А від 01.08.2014). Довіреності, якими позивач уповноважив даних осіб на отримання товару, зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей, що міститься в матеріалах справи.

За поставлений товар позивач з ТОВ Вектор-Агро ЛТД розрахувався повністю, що підтверджується банківськими виписками, дослідженими у судових засіданнях.

Шрот соняшника та макуха соєва є інгредієнтами комбікорму, який виготовляє ТОВ Озірнянський комбікормовий завод. Шрот соняшника та макуха соєва, які придбані у ТОВ Вектор-Агро ЛТД у серпні-вересні 2014 року, використані для виготовлення комбікорму (на підтвердження позивач надав акти списання в переробку), який у подальшому реалізований ТОВ Інвестиційна компанія Агросоюз РП згідно договору поставки № 1 від 23.12.2013 та ПАТ Чорнобаївське згідно договору поставки № 301212 від 30.12.2013. На підтвердження даного факту позивач надав видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні.

Проаналізувавши вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що операції з придбання шроту соняшника та макухи соєвої, використання їх для виготовлення комбікорму та в подальшому його реалізація позивачем фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, дослідженими судом, які відповідають за змістом вимогам чинного законодавства України та відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, щодо недоліків в оформленні первинних документів позивача, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ Вектор-Агро ЛТД.

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ Вектор-Агро ЛТД на підставі виписаних останнім належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 09.02.2015 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 1566859 грн., в тому числі за основним платежем 1253487 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 313372 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корсунь-Шевченківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ювілейна, 30, ідентифікаційний код 39619245) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Озірнянський комбікормовий завод (19511, Черкаська область, Городищенський район, село Мліїв, вул. Леніна, 245, ідентифікаційний код 38682709) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена у повному обсязі 22.10.2015.