Постанова № 52619403, 13.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13.10.2015 р. № 814/3642/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54052

до відповідачів1: Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54015 2: Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Артема, 1а, м. Миколаїв, 54052 прозобовязання вчинити певні дії, скасування постанови від 06.10.2008 р., ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції (далі відповідач 1) і Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції (далі відповідач 2).

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд скасувати постанову відповідача 2 від 06.10.2008 р. АА 166438 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також зобовязати відповідача 1 зняти арешт з майна боржника, а саме: з автомобіля ВАЗ 2106. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є законним представником свого сина ОСОБА_2, який, у свою чергу, є спадкоємцем ОСОБА_3 На майно померлого відповідачем 2 накладено арешт. У 2014 р. відповідачем 1 закінчене виконавче провадження в звязку зі смертю боржника, однак дію арешту не скасовано. Існування арешту майна перешкоджає позивачу оформити спадщину.

Відповідачі письмових заперечень не надали.

Представники сторін подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

За виконавчим листом Жовтневого районного суду м. Миколаєва відповідач 2 відкрив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ "ОСОБА_5 та кредит" боргу в сумі 40523,30 грн.

Постановою від 06.10.2008 р. АА 166438 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3, про що внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

14.02.2011 р. відповідач 2 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження в звязку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби відповідача 1.

03.07.2014 р. ОСОБА_3 помер, а 28.07.2014 р. відповідач 1 з цієї підстави закінчив виконавче провадження.

Під час закінчення виконавчого провадження арешт з майна ОСОБА_3 знято не було, а саме: з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 та з автомобіля ВАЗ 2106, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Частинами 1-2 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за відсутності відкритого виконавчого провадження, існування арешту майна померлого ОСОБА_3 є протиправним, що є підставою для зняття арешту.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Однак, в уточненій позовній заяві позивач просить зобовязати відповідача 1 зняти арешт тільки з автомобіля, у той час як померлий був власником ще й 1/3 частки квартири. Ст. 11 КАС України надає право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторони. Таким чином, суд вважає, що зняття арешту лише з автомобіля буде порушенням прав позивача, оскільки арешт залишиться накладеним на 1/3 частки квартири, у звязку з чим для захисту прав позивача суд має зняти арешт з усього майна ОСОБА_3

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції, що діяла на дату подання позову), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанції про сплату судового збору в сумі 974,40 грн., що й підлягає присудженню з відповідачів пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати постанову Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 06.10.2008 р. АА 166438 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

3. Зобовязати Заводський відділ ДВС Миколаївського міського управління юстиції зняти арешт з майна ОСОБА_3, накладений постановою Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 06.10.2008 р. АА 166438.

4. Присудити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції.

5. Присудити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська