Постанова № 52619003, 21.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року ( 17 год. 15 хв.)Справа № 808/5149/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання Мєднікової Р.О.

та представників

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.09.2015

від відповідача : ОСОБА_2, довіреність № 68/10 від 05.01.2015

від третіх осіб: не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_3, м. Запоріжжя

до: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області та Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області, м. Запоріжжя

про: визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі- позивач) звернулась із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати дії відповідача стосовно відмови у поверненні позивачу збору на обовязкове державне пенсійне страхування неправомірними та зобовязати відповідача звернутись із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області щодо повернення позивачу помилково сплачених коштів у розмірі 7 209 грн. 45 коп. збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позову посилається на те, що під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2015 позивачем було сплачено 7 209,45 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується квитанцією від 19.02.2015 № 150219108086. Оскільки п. 9 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» позивач не повинен сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування за операцією придбання житла вперше, то останній з метою його повернення 30.06.2015 звернувся листом до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з проханням звернутись з поданням до Головного управління ДКС України у Запорізькій області щодо повернення коштів. Однак, відповідач листом від 16.07.2015 відмовив у поверненні сплачених коштів з посиланням на те, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази за допомогою якої можна визначити придбання житла особою вперше та органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання. Позивач вважає таку відмову протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

18.09.2015 від ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли доповнення до адміністративного позову (вх. № 41413) в яких позивач п.2 прохальної частини адміністративного позову виклав наступним чином: «Зобовязати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повернути ОСОБА_3 7 209,45 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи положення ст. 137 КАС України судом прийняті до розгляду вказані зміни до адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2015 підтримав адміністративний позов, просить його задовольнити.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 07.09.2015 вих. № 16109/10 посилається на те, що дійсно, відповідно до вимог п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» при придбанні нерухомого майна у власність на підставі договорів купівлі-продажу всі покупці мають сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування, окрім громадян, які перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Вказує, для того щоб отримати пільги по сплаті зазначеного вище збору, необхідно документально підтвердити факт перебування у черзі на отримання житла чи придбання житла вперше. Стверджує, що на сьогодні в Україні не існує органу компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Тобто, на даний час відсутній механізм втілення п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» в життя, і відповідно практичного застосування даних норм. Вказує, що позивач не надала Управлінню належних доказів придбання нею житла вперше, а тому відповідач вважає, що збір на обовязкове державне пенсійне страхування ОСОБА_3 було сплачено правильно і повернення його є неможливим. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 21.09.2015 відповідач підтримав заперечення з підстав викладених вище.

За клопотанням Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 08.09.2015 вих. № 15-12/474-7949 протокольною ухвалою суду від 14.09.2015 до участі у справі в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.

Треті особи письмових пояснень не надали, уповноважених представників у судове засідання 21.09.2015 не направили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

У звязку із цим, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

У судовому засіданні 21.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 19.02.2015 між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири літ.М.-9 житловою площею 35,8 кв.м., загальною площею 77,94 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 391. Відповідно до умов п. 6 вказаного договору, купівля квартири вчинена за погодженою сторонами ціною у розмірі 720 945,00 грн.

ОСОБА_3 під час укладання договору сплачено 7 209,45 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування на розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ у Запорізькій області, одержувач 24140500, код 38025409, рахунок 31111156700007, МФО 813015 (1 % від вартості нерухомого майна), що підтверджується квитанцією № 150219108086 від 19.02.2015.

30.06.2015 позивач звернувся з листом від 26.06.2015 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просив звернутись із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області щодо повернення ОСОБА_3 помилково сплачених коштів у розмірі 7 209,45 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Листом від 16.07.2015 вих. № 12877/04 Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відмовило у поверненні коштів. Відмова обґрунтована тим, що підстави для повернення коштів відсутні, оскільки наразі не існує єдиної бази за допомогою якої можна визначити первинне придбання житла.

Не погоджуючись із відмовою у поверненні коштів та з вимогою вчинити певні дії ОСОБА_3 звернулась до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулюється Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.07.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначені Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок).

За змістом пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Тобто, вказаними нормами Закону та Порядку визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як установлено судом факт придбання позивачем зазначеної квартири підтверджується договором купівлі - продажу квартири від 19.02.2015, посвідчений приватним нотаріусрм Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 391.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

Витягом Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області №34178710 підтверджено, що ОСОБА_3 придбала житло вперше, оскільки до 19.02.2015 відсутні відповідні записи про внесення відомостей до Реєстру про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження за останньою.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, відповідачем - не надано.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.

Згідно із статтею 3 Закону № 400/97-ВР, платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до додатку до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.

Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що у даному випадку відмова УПФУ в повернені позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7 209,45 грн. є неправомірною.

Вказана правова позиція також знаходить своє підтвердження в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 25.02.2014 справа № К/800/27323/13 та від 25.06.2015 справа № К/800/17652/15.

Посилання відповідача у листі від 16.07.2015 вих. № 12877/04 та представника у судовому засіданні на відсутність встановленого державою механізму підтвердження факту первинного придбання житла суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із позицією Європейського Суду з прав людини, принцип верховенства права зобовязує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184).

Крім того, Європейський Суд з прав людини говорить про те, що держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії при врегулюванні спірних правовідносин.

Таким чином, держава, встановивши в Законі України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» пільги щодо сплати вказаного збору особами, які придбавають житло вперше, прийняла на себе зобовязання забезпечити реалізацію громадянами вказаної пільги. Той факт, що наразі такий механізм не розроблений, не позбавляє саму особу права на повернення зайве сплачених грошових коштів.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи встановлено та підтверджено долученими докази, що Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя неправомірно відмовило ОСОБА_3 у поверненні помилково сплачено збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Такі дії субєкта владних повноважень є протиправними, а тому позов в цій частині слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів позивачки, порушених протиправною відмовою відповідача, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для покладення на Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя обовязку повернути ОСОБА_3 7 209,45 грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому чинним законодавством.

З урахуванням наведено, адміністративний позов ОСОБА_3 судом задоволено повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області та Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя стосовно відмови у поверненні ОСОБА_3 збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повернути ОСОБА_3 7 209,45 (сім тисяч двісті девять гривень 45 коп.) грн. збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко