Постанова № 52618996, 05.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05 жовтня 2015 року (12 год. 45 хв.) Справа № 808/6212/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Терем, ЛТД»

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

01.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Терем, ЛТД» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.07.2015 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 353 430,21 грн., у тому числі за основним платежем 235 620,14 грн. та за штрафними санкціями 117 810,07 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по орендній платі за землю відповідачем відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.07.2015 № НОМЕР_1. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало заниження позивачем суми орендної плати за землю за 2013-2015 роки, що підлягала сплаті, на загальну суму 235 620,14 грн., що є наслідком порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі ПК України) та невиконання позивачем постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011 по справі № 18/5009/2918/11. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Тобто наявність договору та його умови, на переконання позивача, є виключною обставиною для нарахування орендної плати. Також позивач вважає, що положення ПК України щодо орендної плати за землю стосуються виключно правовідносин, що виникли з дати набрання ним чинності. Враховуючи, що договір земельної ділянки між Запорізькою міською радою та позивачем було укладено 20.04.2006, тобто до набрання чинності ПК України, відповідач не мав права збільшувати позивачу суму грошового зобовязання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 353 430,21 грн., у тому числі за основним платежем 235 620,14 грн. та за штрафними санкціями 117 810,07 грн. Крім того, позивач зауважив, що наявність у ПК України відповідної правової норми не означає, що орендні земельні правовідносини регулюються виключно податковим законодавством, адже в даному випадку має місце спір відносно договірних орендних правовідносин, вчинення яких прямо передбачено цивільним законодавством. На думку позивача, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що він у повному обсязі сплачував орендну плату за землю з юридичних осіб, а відтак, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.07.2015 № НОМЕР_1 є протиправним.

На підтвердження своєї правової позиції позивач надав суду банківські виписки та платіжні доручення як доказ виконання ним умов договору оренди земельної ділянки від 20.04.2006 № б/н, укладеного між Запорізькою міською радою та позивачем.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2015 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні відповідачем подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для інших категорій земель не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПК України. У свою чергу, за результатами проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що розмір орендної плати за землю, що використовується позивачем у своїй господарській діяльності, складає 1% від її нормативної грошової оцінки. Враховуючи пріоритет положень ПК України над положеннями Цивільного кодексу України та Закону України в сфері обчислення суми орендної плати за земельну ділянку, відповідач вважає, що ним обґрунтовано було збільшено позивачу суму грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 353 430,21 грн., у тому числі за основним платежем 235 620,14 грн. та за штрафними санкціями 117 810,07 грн. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою суду від 05.10.2015 закінчено підготовче провадження і за письмовою згодою представників позивача та відповідача справу призначено до судового розгляду на той самий день, а саме на 05.10.2015.

05.10.2015 судом було отримано клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У судове засідання 05.10.2015 особи, які беруть участь у справі, не прибули.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 197159 позивача зареєстровано як юридичну особу 28.05.1992 (а.с. 15). Згідно зі Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано як юридичну особу орган державної влади, 20.11.2014 (а.с. 173).

До видів економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: роздрібна торгівля пальним (47.30); діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.17); неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); вантажний автомобільний транспорт (49.41); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

21.05.2015 відповідачем відносно позивача було видано наказ № 116 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» (далі наказ про проведення перевірки від 21.05.2015 № 116) з питання правильності нарахування податкового зобовязання з орендної плати за землю за 2013-2015 р.р. тривалістю пять робочих днів, починаючи з 02.06.2015 (а.с. 111). Зазначений наказ 25.05.2015 було отримано уповноваженою особою позивача, про що свідчить відповідна позначка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 111).

З 02.06.2015 по 08.06.2015 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по орендній платі за землю за звітний податковий період з 01.05.2013 по 30.04.2015 (далі Перевірка).

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки по орендній платі за землю від 12.06.2015 № 482/15-00/13622499 (далі Акт перевірки, а.с. 11-12).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, а також невиконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011 по справі № 18/5009/2918/11, що призвело до заниження ним орендної плати за землю за 2013 рік на 75 410,49 грн., за 2014 рік на 113 115,77 грн., за 2015 рік на 47 093,88 грн.

Позивачем на адресу відповідача були надіслані заперечення від 19.06.2015 № 46 на Акт перевірки (далі заперечення на Акт перевірки, а.с. 116-117), обґрунтування яких є тотожними аргументам, що наведенні позивачем у позовній заяві.

Відповідачем заперечення позивача на Акт перевірки не були взяті до уваги, оскільки, на його переконання, підстав для перегляду результатів Акту перевірки немає, про що надано відповідь від 25.06.2015 № 10/08-25-15-211-1 (а.с. 118).

02.07.2015 на підставі Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.07.2015 № НОМЕР_1 (далі податкове повідомлення-рішення, а.с. 9), яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 353 430,21 грн., у тому числі за основним платежем 235 620,14 грн. та за штрафними санкціями 117 810,07 грн.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

20.04.2006 між Запорізькою міською радою (далі Орендодавець) та позивачем (далі Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н (далі Договір від 20.04.2006 № б/н, а.с. 129-135), за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення двадцять девятої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради від 25.01.2006 № 55/78 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування блоку адміністративно-виробничих приміщень, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78. Відповідно до п.п. 2, 5 Договору від 20.04.2006 № б/н в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7487 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 945 067,20 грн. (в цінах 2006 р.).

Згідно з п.п. 9-11 Договору від 20.04.2006 № б/н оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 39 540,67 грн. за календарний рік в цінах 2006 р. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 8 Договору від 20.04.2006 № б/н визначено, що договір укладено на десять років.

Договір від 20.04.2006 № б/н зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.05.2006 за № 040626100411 (а.с. 137).

16.05.2006 між сторонами було підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором від 20.04.2006 № б/н (а.с. 136).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 по справі № 18/5009/2918/11 за позовом прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Терем, ЛТД» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було внесено зміни в п. 9 Договору від 20.04.2006 № б/н та викладено його в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 164 323,59 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року» (№ 51658367 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а.с. 160-166).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011 по справі № 18/5009/2918/11 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Терем, ЛТД» було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 по справі № 18/5009/2918/11 без змін (№ 18784293 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а.с. 153-159).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності відповідачем за 2013 рік було самостійно визначено собі податкове зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 51 207,82 грн., з яких за травень-грудень 2013 року 34 138,55 грн, шляхом подачі звітної податкової декларації від 30.01.2013 № НОМЕР_2 (а.с. 138-141). Згідно з даною декларацією розмір щомісячного платежу складає 4 267,32 грн.

Позивач в період з травня по грудень 2013 року сплатив орендну плату за землю у розмірі 34 138,55 грн., що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів від 26.06.2013 (а.с. 76), від 29.07.2013 (а.с. 76), від 30.09.2013 (а.с. 78), від 30.10.2013 (а.с. 79), від 28.11.2013 (а.с. 80), від 26.12.2013 (а.с. 81), від 28.01.2014 (а.с. 82).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем за 2014 рік було самостійно визначено собі податкове зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 51 207,82 грн. шляхом подачі звітної податкової декларації від 30.01.2014 № НОМЕР_3 (а.с. 143-146), згідно з якою розмір щомісячного платежу складає 4 267,32 грн.

Позивач в період з січня по грудень 2014 року сплатив орендну плату за землю у розмірі 51 207,82 грн., що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів від 27.02.2014 (а.с. 83), від 28.03.2014 (а.с. 84), від 28.04.2014 (а.с. 85), від 28.05.2014 (а.с. 86), від 25.06.2014 (а.с. 87), від 29.07.2014 (а.с. 88), від 28.08.2014 (а.с. 89), від 29.09.2014 (а.с. 90), від 29.10.2014 (а.с. 91), від 26.11.2014 (а.с. 92), від 25.12.2014 (а.с. 93), від 28.01.2015 (а.с. 94).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем за 2015 рік було самостійно визначено собі податкове зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 63 958,57 грн. шляхом подачі звітної податкової декларації від 27.01.2015 № НОМЕР_4 (а.с. 148-151), згідно з якою розмір щомісячного платежу складає 5 329,88 грн.

Позивач в період з січня по квітень 2015 року сплатив орендну плату за землю у розмірі 21 319,52 грн., що підтверджується банківською випискою про перерахування коштів від 24.02.2015 (а.с. 95), квитанцією від 25.03.2015 № 43 (а.с. 96), квитанцією від 29.04.2015 № 51 (а.с. 97), квитанцією від 27.05.2015 № 0.0.390960149.1 (а.с. 98).

Отже, вбачається, що розмір задекларованої та сплаченої позивачем річної суми орендної плати за землю з юридичних осіб за 2013-2015 рік у сумі 106 665,89 грн. визначений ним, виходячи з розрахунку 1% від нормативної грошової оцінки одиниці площі орендованої земельної ділянки.

Оскільки відповідно до Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 по справі № 18/5009/2918/11 сума річної орендної плати за землю з юридичних осіб в період з 2013 по 2015 рік складає 164 323,59 грн., відповідач дійшов висновку, що сума заниженого позивачем податкового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2013 рік складає 75 410,49 грн. (164 323,59 (річна сума орендної плати за 2013 рік) / 12 місяців * 8 місяців (травень-грудень 2013 року) = 75 410,49 грн.); за 2014 рік 113 115,77 грн. (164 323,59 (річна сума орендної плати за 2014 рік) 51 207,82 грн. (податкове зобовязання, задеклароване позивачем за 2014 рік) = 113 115,77 грн.); за 2015 рік 47 093,88 грн. (68 413,40 грн. (сума щомісячних платежів за січень-квітень 2015 року) 21 319,52 грн. (податкове зобовязання, задеклароване позивачем за січень-квітень 2015 рік) = 47 093,88 грн).

Таким чином, встановлений відповідачем загальний розмір заниженого позивачем податкового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2013-2015 роки складає 235 620,14 грн. Крім того, відповідачем було визначено позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 117 810,07 грн. (37 705,25 грн. (сума штрафних санкцій за травень-грудень 2013 року) + 56 557,89 грн. (сума штрафних санкцій за 2014 рік) + 23 546,94 грн. (сума штрафних санкцій за 2015 рік)).

Оцінюючи правомірність обчислення та повноту сплати позивачем орендної плати за землю з юридичних осіб, а також визначення відповідачем суми податкового зобовязання за платежем «орендна плата за землю з юридичних осіб» на суму 235 620,14 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV) визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві

для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у

володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю це обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 269.1 ст. 269 ПК України регламентовано, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, ПК України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Відповідно до п.п. 288.5.1-288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки.

Таким чином, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Отже, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

З даного приводу Верховний Суд України у своїй постанові по адміністративній справі з подібних правовідносин зазначив, що виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України (постанова Верховного Суду України від 02.12.2014 по справі № 21-274а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, № 42010791 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Судом встановлено, що 20.04.2006 між позивачем та Запорізькою міською радою було укладено Договір від 20.04.2006 № б/н, за умовами якого оренда плата вноситься позивачем у грошовій формі та в розмірі 39 540,67 грн. за календарний рік в цінах 2006 р. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 945 067,20 грн. (в цінах 2006 р.). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 по справі № 18/5009/2918/11, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011 по справі № 18/5009/2918/11, було внесено зміни до Договору від 20.04.2006 № б/н в частині розміру орендної плати та, відповідно, встановлено, що орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі та в розмірі 164 323,59 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року. У свою чергу, в період з травня 2013 року по квітень 2015 року позивачем задекларовано податкове зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 106 665,89 грн.

Отже, безумовно вбачається, що розмір задекларованої та сплаченої позивачем річної суми орендної плати за землю з юридичних осіб визначено ним з порушенням п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, а саме, виходячи з розрахунку 1% від нормативної грошової оцінки площі орендованої площі земельної ділянки. Відтак, сума несплаченої позивачем орендної плати за землю з юридичних осіб за травень 2013 року квітень 2015 року складає 235 620,14 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо порушення позивачем п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, а також невиконання ним постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011 № 18/5009/2918/11.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані позивачем докази, на переконання суду, не спростовують доводи відповідача щодо протиправності обчислення та повноти сплати позивачем орендної плати за землю з юридичних осіб та, відповідно, заниження позивачем орендної плати за землю з юридичних осіб за травень 2013 року квітень 2015 року на суму 235 620,14 грн. При цьому, суд вважає, що надані відповідачем докази у їх сукупності підтверджують факт заниження позивачем орендної плати за землю з юридичних осіб за травень 2013 року квітень 2015 року на суму 235 620,14 грн., а, отже, відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а відтак адміністративний позов є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Терем, ЛТД» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус