Постанова № 52618901, 15.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року 10 год. 10 хв. Справа № 808/4536/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю: секретаря судового засідання Ємельянової А.С.; представника позивача не прибув; представника відповідача ОСОБА_1; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у сумі 45156 грн. 00 коп. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 7278 грн. 84 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі сум грошових зобовязань, визначених відповідно до податкових повідомлень-рішень, та при реалізації владної управлінської функції субєктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу, якою покладено обовязок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Позивач вказує, що відповідач також має заборгованість зі сплати пені. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки згідно даних обліку та звітності відповідач має податковий борг по сплаті податку на додану вартість у сумі 45156 грн. 00 коп. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 7278 грн. 84 коп.

Ухвалою судді від 12.06.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді від 12.08.2015 за вказаним позовом відкрито скорочене провадження в адміністративній справі в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Копія ухвали надіслана на адресу відповідача, якому запропоновано у 10-денний строк з дня отримання ухвали подати до суду заперечення проти адміністративного позову.

27.08.2015 до канцелярії суду надійшли письмові заперечення проти позову та письмові докази.

Відповідно до довідки вих. №02-35/15/57 від 31.08.2015, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С. був відсутнім на роботі в період з 14.08.2015 по 28.08.2015, листок непрацездатності Серії АГН №944433.

Ухвалою суду від 31.08.2015 призначено справу №808/4536/15 до судового розгляду у судовому засіданні на 15.09.2015 о 10 год. 00 хв.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 15.09.2015, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника в порядку письмового провадження. На заявлених позовних вимогах наполягає.

В судове засідання зявився представник відповідача ОСОБА_1 та також надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Матеріали справи містять письмові заперечення на позов (вх. №36455 від 27.08.2015), в яких, зокрема, зазначено про те, що 24.11.2010 ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя була складена і направлена відповідачу перша податкова вимога №1/1691 на суму податкового боргу 45156 грн. 00 коп. з податку на додану вартість і 7278 грн. 84 коп. з податку з доходів фізичних осіб за узгодженими податковими зобовязаннями. Вказує, що того ж дня в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава в звязку з несплатою узгоджених податкових зобовязань. Відповідачем зазначена податкова вимога була оскаржена в адміністративному порядку, але скарга залишена без розгляду. Посилаюсь на приписи пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, вважає, що визначений законом строк для стягнення податкового боргу з 18 листопада 2010 року минув та просить в задоволенні позову відмовити. Крім того, в своїх запереченнях зазначає про те, що на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 по справі №2а-9540/10/0870, в якій розглядалась правомірність податкових повідомлень-рішень від 05.11.2010 №00000841720/0 і №0000851720, з яких виник податковий борг, відповідачем подана касаційна скарга та відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 травня 2015 року у справі №К/800/20003/15 відкрите касаційне провадження. З урахуванням викладеного, відповідач просив суд зупинити провадження у справі №808/4536/15 до винесення рішення судом касаційної інстанції по справі №К/800/20003/15.

Ухвалою суду від 15.09.2015 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №808/4536/15 відмовлено.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що у судове засідання зявився лише представник відповідача, суд скористався правом, передбаченим положеннями частини шостої статті 128 КАС України, щодо розгляду та вирішення справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини шостої статті 12 та статті 41 КАС України, у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2, пройшла процедуру державної реєстрації, а відтак набула правового статусу субєкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України №755-IV; перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (статті 63, 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується ПК України)); та зареєстрована за податковою адресою: індекс 69097, АДРЕСА_1 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

З матеріалів справи вбачається, що за платником податків обліковується податковий борг зі сплати грошових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 45156 грн. 00 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 7278 грн. 84 коп., який виник внаслідок проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №914/172/НОМЕР_1 від 27.10.2010. На підставі даного акту контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» №00000841720/0 від 05.11.2010, яким визначено суму грошового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 7278 грн. 84 коп. та №0000851720/0 від 05.11.2010, яким визначено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 45156 грн. 00 коп.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач оскаржив їх у судовому порядку. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 в адміністративній справі №2а-9540/10/0870 у задоволенні адміністративного позову субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000084172/0 та №0000851720/0 від 05.11.2010 відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №2а-9540/10/0870 залишена без змін.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобовязання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відтак, суд дійшов висновку, що грошові зобовязання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 05.11.2010 №0000084172/0 та №0000851720/0, є узгодженими (абзац 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України).

Як зазначено у пункті 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, в одному з положень ПК України, зокрема у пункті 102.4 статті 102 статті, якою визначаються строки давності та порядок їх застосування, визначено правило, за яким податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм Податкового кодексу України, повязується виключно із закінченням строків для сплати податкового зобовязання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобовязання у випадку, коли таке податкове зобовязання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені Податкового кодексу України порядку та строки (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податковий кодекс України містить спеціальні правила щодо застосування певних процедур під час стягнення коштів з рахунків платників податків та продажу їх майна, що перебуває у податковій заставі. Зокрема, відповідно до пункту 95.2. статті 95 Кодексу, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У звязку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобовязань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені статтями 57, 287 ПК України, зазначені зобовязання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Так, контролюючим органом виставлена податкова вимога від 19.05.2015 №90-25 (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка направлена на адресу відповідача 22.05.2015. В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; індекс 69097, АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у сумі 45156 (тридцять шість тисяч пятдесят одна) грн. 93 (девяносто три) коп., яку зарахувати на р/р №3310341700015, код бюджетної класифікації: 11010500, одержувач: Державний бюджет, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37942215.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко