Постанова № 52618812, 21.09.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року 10 год. 20 хв. Справа № 808/6521/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується позивач) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 161266 грн. 12 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7172 грн. 55 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі сум грошових зобовязань, самостійно визначених у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях та визначених відповідно до податкових повідомлень-рішень. Позивач вказує, що відповідач також має заборгованість зі сплати пені, нарахованої контролюючим органом за порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання. При реалізації владної управлінської функції субєктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу, якою покладено обовязок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки згідно даних обліку та звітності відповідач має податковий борг по сплаті податку на додану вартість у сумі 161266 грн. 12 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 7172 грн. 55 коп.

Ухвалою судді від 07.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представники сторін в судове засідання не зявились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом заздалегідь. Судові повістки отримані уповноваженими особами позивача та відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

21.09.2015 від позивача по справі до суду надійшло клопотання (вх. № 41528) про розгляд справи без участі представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, у письмовому провадженні.

Причини неявки відповідача суду не відомі. Жодних нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти адміністративного позову, або будь-яких інших заяв чи пояснень по суті позовних вимог від відповідача також не надходило.

За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу субєкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України №755-IV; перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (статті 63, 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується ПК України)); та зареєстрований за податковою адресою: індекс 69009, АДРЕСА_1 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

З матеріалів справи вбачається, що за платником податків обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 161266 грн. 12 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7172 грн. 55 коп., який виник за наступних обставин.

Платником податків подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування: №9087969628 від 18.01.2014, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобовязання у розмірі 585 грн. 00 коп. по строку сплати 15.08.2014 та 15.11.2014; №9080282779 від 07.02.2015, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобовязання у розмірі 3060 грн. 09 коп. по строку сплати 31.01.2015.

Також, відповідно до Рішення про нарахування пені №2577 від 05.09.2014, боржнику нарахована пеня, зокрема, за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 223 грн. 26 коп. (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Крім того, контролюючим органом проведено камеральну перевірку про своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, за результатами якої складений акт №17/08-25-17/НОМЕР_1 від 19.01.2015. На підставі даного акту контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0000701700 від 19.01.2015, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 185 грн. 30 коп., №0000711700 від 19.01.2015, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 177 грн. 96 коп., №0000751700 від 19.01.2015, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 398 грн. 01 коп. та №0000741700 від 19.01.2015, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 1957 грн. 93 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 02.02.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.

Оскільки, суду не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 19.01.2015 №0000701700, №0000711700, №0000751700 та №0000741700, так само як і доказів їх скасування, суд вважає, що грошові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 185 грн. 30 коп., 177 грн. 96 коп., 398 грн. 01 коп. та 1957 грн. 93 коп. є узгодженими.

Враховуючи викладене, сума заборгованості зі сплати вказаного податку на дату розгляду справи складає 7172 грн. 55 коп.

Як встановлено судом з матеріалів справи, платником податків подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість: №9047851452 від 18.08.2014, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобовязання у розмірі 26571 грн. 00 коп. по строку сплати 30.08.2014; №9053779574 від 19.09.2014, у якій визначено до сплати в бюджет суму податкового зобовязання у розмірі 114021 грн. 00 коп. по строку сплати 30.09.2014.

Також, відповідно до Рішення про нарахування пені №2577 від 05.09.2014, боржнику нарахована пеня, зокрема, за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 8592 грн. 78 коп. (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Крім того, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету сум податку на додану вартість за травень 2012 року, за результатами якої складений акт №845/08-25-17-020/НОМЕР_1 від 03.10.2014. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0008751700 від 15.10.2014, яким платнику податків збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 9234 грн. 00 коп. Оскільки, суду не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №0008751700 від 15.10.2014, так само як і доказу його скасування, суд вважає, що грошове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 9234 грн. 00 коп. є узгодженим. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 25.10.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.

Також боржнику нарахована пеня у розмірі 1300 грн. 86 коп. за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобовязань з податку на додану вартість (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено перевірку діяльності відповідача, за результатами якої складений акт №1142/17-020 від 15.12.2014. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0013711700 від 15.12.2014, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1320 грн. 88 коп. та №0013721700 від 15.12.2014, яким до відповідача застосована штрафна санкція по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 225 грн. 50 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 20.12.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.

Так, враховуючи викладене, сума заборгованості зі сплати вказаного податку на дату розгляду справи складає 161266 грн. 12 коп.

Вказані суми сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У звязку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобовязань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені статтею 57 ПК України, зазначені зобовязання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Так, контролюючим органом виставлена податкова вимога від 28.05.2014 №637-25 (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка направлялась на адресу відповідача 29.05.2014.

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; індекс 69009, АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 161266 (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 12 (дванадцять) коп., яку зарахувати на р/р №31111029700004, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач: Державний бюджет Заводського району, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025372; та суму податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7172 (сім тисяч сто сімдесят дві) грн. 55 (пятдесят пять) коп., яку зарахувати на р/р №33110341700004, код бюджетної класифікації: 11010500, одержувач: Місцевий бюджет Заводського району, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025372.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко