Постанова № 52618333, 20.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 р. Справа № 2а-12706/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Кузнецові С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»податкового боргу зі сплати податку на землю за липень 2010р. у сумі 90390грн.76коп. на користь держави.

Представник позивача до матеріалів справи надав клопотання про її розгляд в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повістка про дату, час та місце його проведення сповіщений належно, що підтверджено поштовим повідомленням, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.10.2005р.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач зареєстрований як платник податків та знаходиться на обліку ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.

Також, за даними державної податкової інспекції підприємство відповідача знаходиться на обліку як платник податку по орендній платі за землю.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як субєкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Станом на час розгляду спору ТОВ «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»має борг зі сплати по податку на землю у сумі 90390грн.76коп.

Матеріалами справи встановлено, що згідно укладеного з ТОВ «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран» договором оренди земельної ділянки передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно.

Так, відповідачем до податкового органу подана податкова декларація орендної плати за земельну ділянку, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання від 26.01.2010 р. №10000773 на загальну суму 1084689грн.14коп., з помісячною сплатою по 90390грн.76коп. (а.с.8).

Проте, орендна плата відповідачем сплачувалася несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим, у останнього виникла заборгованість зі сплати податку на землю за липень 2010р. у сумі 90390грн.76коп.

Враховуючи викладене, керівником ДПІ у Красногвардійському р-ні м.Дніпропетровська на виконання п.п.6.2.3 "а" ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»06.04.2009р. винесено першу податкову вимогу №1/466 про обов'язок сплатити податковий борг на суму 103280грн.36коп., яку отримано відповідачем 07.05.2009р.

10.06.2009р. керівником ДПІ у Красногвардійському р-ні м.Дніпропетровська винесено другу податкову вимогу №2/594 про обов'язок сплатити податковий борг на загальну суму 166968грн.51коп., яку отримано головним бухгалтером підприємства 12.06.2009р. Доказів про оскарження зазначених податкових вимог в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.

Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума узгодженого податкового боргу відповідача склала 90390грн.76коп., яку відповідач у встановлені терміни та в повному обсязі не сплатив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків та зборів відноситься також і плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідно до п.п. 2.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На час розгляду справи загальна сума заборгованості з податку на землю складає 90390грн.76коп., яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»(49000, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграда, б.106А, ЄДРПОУ 01412845, р/р0260050030022 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629) на користь держави (р/р 33212811700008, МФО 805012, код платежу 13050100, банк-одержувач УДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24244847, МФО 805012) податкового боргу з податку на землю у розмірі 90390грн.76коп. (девяносто тисяч триста девяносто грн.76коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова