Постанова № 52618137, 16.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року Справа № 803/3420/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Столярчук А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Ковельська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.07.2015 року № 11936-17, № 11937-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською ОДПІ 07.07.2015 року були прийняті такі податкові повідомлення-рішення: № 11936-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати в розмірі 286,79 грн., та № 11937-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання з орендної плати в розмірі 30094,31 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на таке.

Рішенням Старокошарівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 18.01.1997 року № 9/3 ОСОБА_1 був визнаний переможцем земельного аукціону та позивачу була надана у довгострокову оренду земельну ділянку загальною площею 1 га на землях, віднесених до села Старі Кошари в урочищі «Деменшина». 30.01.1997 року між Старокошарівською сільською радою Ковельського району Волинської області та ОСОБА_1 було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно з яким: сільська рада надає, а ОСОБА_1 приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га; земельна ділянка надається на умовах довгострокової оренди строком на 50 років для будівництва та обслуговування споруд автосервісу; плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати, яка складається із земельного податку та додаткової плати, з врахуванням змін до закону про оподаткування у розмірі 270,00 грн. на місяць.

В порушення вимог статей 281, 288 Податкового кодексу України (ПК України) та не зважаючи на те, що будь-яких змін до договору від 30.01.1997 року внесено не було, рішення сільської ради від 18.01.1997 року № 9/3 ніхто не відміняв, а позивач звільнений від сплати земельного податку як пенсіонер за віком, Ковельська ОДПІ безпідставно визначила ОСОБА_1 суми податкового зобовязання з орендної плати за землю згідно із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, при цьому, позивачу не відомо, хто проводив оцінку орендованої ним земельної ділянки і не відомо з яких підстав при оцінці визначена така велика сума.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 07.07.2015 року № 11936-17, № 11937-17.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 05.10.2015 року № 9911/03-10-011 (а. с. 50-51) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачу, який є платником орендної плати за земельну ділянку і не наділений пільгами щодо її сплати, правомірно було визначено суми податкового зобовязання з орендної плати згідно із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

В судовому засіданні позивач та його представник адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, проте подала письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а. с. 37).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Старокошарівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 18.01.1997 року № 9/3 ОСОБА_1 був визнаний переможцем земельного аукціону та позивачу була надана у довгострокову оренду земельну ділянку загальною площею 1 га на землях, віднесених до села Старі Кошари в урочищі «Деменшина» (а. с. 5).

30.01.1997 року між Старокошарівською сільською радою Ковельського району Волинської області та ОСОБА_1 було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), який зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 30.01.1997 року за № 3 Ковельською районною радою. Пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 3.2 вказано договору передбачено, що: сільська рада надає, а ОСОБА_1 приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га; земельна ділянка надається на умовах довгострокової оренди строком на 50 років для будівництва та обслуговування споруд автосервісу; плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати, яка складається із земельного податку та додаткової плати, з врахуванням змін до закону про оподаткування у розмірі 270,00 грн. на місяць; ОСОБА_3 зобовязаний своєчасно вносити плату за землю (а. с. 6-7).

ОСОБА_4 Держземагенства у Ковельському районі Волинської області від 16.06.2015 року № 31-303-0.3-1540/2-15 позивачу було запропоновано терміново розпочати роботу щодо внесення змін до діючого договору оренди шляхом укладення додаткової угоди про зміну орендної плати відповідно до вимого пункту 5 статті 288 ПК України (а. с. 17). Як слідує із наданих в судовому засіданні пояснень позивача, станом на день розгляду справи судом будь-яких додаткових угод до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 30.01.1997 року укладено не було.

Судом також встановлено, що рішенням Ковельської районної ради Волинської області від 08.04.2015 року № 44/33 було затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок згідно додатку, з якого слідує, що на підставі висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2014 року № 1005 затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1 га на території Старокошарівської сільської ради Ковельського району Волинської області, що надана в оренду ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування споруд автосервісу в розмірі 1093825,92 грн. (а. с. 53).

07.07.2015 року Ковельська ОДПІ прийняла такі податкові повідомлення-рішення: № 11936-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати в розмірі 286,79 грн. (а. с. 8), та № 11937-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання з орендної плати в розмірі 30094,31 грн. (а. с. 9), та які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішеннями Головного управління ДФС у Волинській області від 29.07.2015 року та ДФС України від 21.08.2015 року вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення (а. с. 11-16).

Як слідує із розрахунку, сума податкового зобовязання з орендної плати в розмірі 286,79 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням № 11936-17 від 07.07.2015 року визначена таким чином: 270,00 грн. (орендна плата відповідно до договору на право тимчасового користування від 30.01.1997 року) х 3,2 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 1996 2014 р. р.) х 1,249 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель на 2015 рік) = 1079,14 грн. (річна сума за 2015 рік); оскільки у звязку із рішенням Ковельської районної ради від 08.04.2015 року № 44/33 змінилася нормативна грошова оцінка земельної ділянки, тому за період з 01.01.2015 року по 07.04.2015 року сума податкового зобовязання з орендної плати становить 1079,14 грн. : 365 днів х 97 днів = 286,79 грн. Сума податкового зобовязання з орендної плати в розмірі 30094,31 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням № 11937-17 від 07.07.2015 року визначена так: 1093825,92 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно із рішенням Ковельської районної ради від 08.04.2015 року № 44/33) х 3% (розмір орендної плати) х 1,249 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель на 2015 рік) = 40985,66 грн. (річна сума за 2015 рік) : 365 днів х 268 днів = 30093,58 грн. (сума по договору оренди з 08.04.2015 року по 31.12.2015 року) (а. с. 51).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 288.1 288.4 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014 року, підпункт 285.5.1 пункту 285.5 статті 285 ПК України було викладено у такій редакції: «Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки».

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З урахуванням викладеного, слід прийти до висновку, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Вказана правова позиція також була висловлена Верховним Судом України у справах такої категорії, зокрема, у постанові від 14.07.2015 року (№ 21-1699а15), а в силу приписів частини першої статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, з наведених вище підстав суд не бере до уваги доводи позивача про те, що без внесення відповідних змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 30.01.1997 року відповідач не вправі був визначати розмір орендної плати в іншій сумі, ніж визначена цим договором.

Враховуючи, що рішенням Ковельської районної ради від 08.04.2015 року № 44/33 була затверджена нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки, тому відповідач правомірно 07.07.2015 року прийняв податкове повідомлення-рішення за № 11936-17, яким визначив орендну плату за період з 01.01.2015 року по 07.04.2015 року в сумі 286,79 грн., а також податкове повідомлення-рішення за № 11937-17, яким визначив податкове зобовязання з орендної плати в сумі 30093,58 грн. за період з 08.04.2015 року по 31.12.2015 року, тобто, у розмірі, встановленому підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що він в силу приписів статті 281 ПК України звільнений від сплати орендної плати як пенсіонер за віком, оскільки цією статтею ПК України встановлені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, тоді як чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати орендної плати за землю.

Крім того, суд також не бере до уваги доводи позивача про те, що він не погоджується із нормативною грошовою оцінкою орендованої земельної ділянки, затвердженої рішенням Ковельської районної ради від 08.04.2015 року № 44/33, оскільки ні вказане рішення районної ради, ні висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2014 року № 1005, на підставі якого визначено таку оцінку, у встановленому законом порядку позивачем не оскаржені та вони є чинними на момент розгляду справи судом.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про правомірність прийнятих Ковельською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 07.07.2015 року № 11936-17, № 11937-17, тому з наведених вище підстав у задоволенні позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 21 жовтня 2015 року