Постанова № 52618129, 13.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 803/2380/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМП» (далі - ТзОВ «ВМП») звернулося з позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Нововолинська ОДПІ) про часткове визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015р. № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Нововолинської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ВМП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 25.05.2015р. № 534/42/2200/36266887.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пункт 135.5 статті 135, пункт 137.10 статті 137, пункти 138.2, 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в розмірі 284 346 грн.

На підставі акта перевірки Нововолинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 426 519 грн., з яких: 284 346 грн. основний платіж, 142 173 грн. штрафні санкції.

Позивач з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення грошового зобовязання в сумі 345 600 грн. не погоджується, оскільки вважає, що воно прийняте із порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки.

Викладене в акті перевірки твердження про непідтвердження здійснення господарських операції із між ТзОВ «ВМП» та ТзОВ «Транслем», на думку позивача, є необґрунтованим, оскільки товариством були надані усі первинні документи для підтвердження вказаних правовідносин, зокрема, договір, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, які підтверджують здійснення розрахунків за отриманий товар. Позивач вважає, що товариством не занижено податок на прибуток в розмірі 230 400 грн., а тому і відповідно штрафні санкції в розмірі 115 200 грн. нараховані безпідставно.

У звязку з наведеним позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015р. № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 345 600 грн., з яких: основний платіж в сумі 230 400 грн. та штрафні санкції в сумі 115 200 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, в усних поясненнях та наданих суду письмових запереченнях посилається на те, що в ході проведеної перевірки не підтверджено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Транслем». Встановлено відсутність доручень на отримання ТМЦ, а видаткові накладні не містять обовязкових реквізитів. Крім того, на адресу відповідача надійшов акт перевірки від ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014р. № 195/05-64-22-02/38844515 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Транслем» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період січень та лютий 2014 року», в якому зазначено, що провести зустрічну звірку неможливо у звязку з тим, що ТОВ «Транслем» за юридичною адресою не знаходиться. Просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Нововолинської ОДПІ з 11.03.2015р. по 18.05.2015р. проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «ВМП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 25.05.2015р. № 534/42/2200/36266887.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пункт 135.5 статті 135, пункт 137.10 статті 137, пункти 138.2, 138.10 статті 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в розмірі 284 346грн.

На підставі акта перевірки Нововолинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 426 519 грн., з яких: 284 346 грн. основний платіж, 142 173 грн. штрафні санкції.

Позивач оскаржував дане податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС України у Волинській області та до Державної фіскальної служби України. Однак, рішенням Головного управління ДФС України у Волинській області від 14.07.2015р. № 4777/10/03-20-10-03-06 та рішенням Державної фіскальної служби України від 06.08.2015р. № 16502/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Транслем» не підтверджено, тому позивачем в порушення пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України занижено податок на прибуток на суму отриманих від ТзОВ «Транслем» коштів в розмірі 1 280 000 грн.

Даний висновок контролюючим органом зроблено з посиланням на акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014р. № 195/05-64-22-02/38844515 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Транслем» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період січень та лютий 2014 року», в якому зазначено, що провести зустрічну звірку неможливо у звязку з тим, що ТзОВ «Транслем» за юридичною адресою не знаходиться.

Крім того, в ході перевірки Нововолинською ОДПІ встановлено, що відсутні доручення на отримання ТМЦ, які були виписані на конкретну особу ТзОВ «Транслем» на кожну поставку ТМЦ у січні та лютому 2014 року, а у видаткових накладних відсутні прізвище та ініціали посадової особи ТзОВ «Транслем», яка отримала товар від ТзОВ «ВМП», наявні лише прямокутний штамп ТзОВ «Транслем» та підпис без ініціалів, актів прийому-передачі ТМЦ, доручень на отримання ТМЦ, виписаних посадовій особі ТзОВ «Транслем».

З викладеними у акті перевірки висновками контролюючого органу про порушення ТзОВ «ВМП» пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пунктів 138.2, 138.10 статті 138 ПК України щодо заниження податку на прибуток суд не погоджується та вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Цією ж статтею Закону визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 11.11.2013 р. між ТзОВ «ВМП» (Постачальник) та ТзОВ «Транслем» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 11/9-13, відповідно до якого Постачальник зобовязується поставляти Покупцю делікатесні та ковбасні вироби виробництва Постачальника ТМ «Волиньпродукт», ТМ «Волинська», а Покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, передбачених договором.

В межах виконання вказаних договорів ТзОВ «ВМП» реалізовано товарів в розмірі 1 303 100 грн. Розрахунки проведені через розрахунковий рахунок в розмірі 1 280 00 грн. Транспортування товарів здійснювалось автотранспортом ТзОВ «ВМП» та найманим транспортом відповідно до договорів про надання транспортно-експедиторських послуг від 03.10.2011р. № 208/2-11, від 04.11.2011р. № 229/2-11, від 07.10.2011р. № 212/2-11.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій до матеріалів справи позивачем долучено належним чином завірені копії: договору купівлі-продажу, договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних.

Дослідивши податкові накладні, виписані ТзОВ «ВМП», суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем неналежно оформлено видаткові накладні та відсутні доручення на отримання ТМЦ, суд вважає за необхідне зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, так само як і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, суд не бере до уваги посилання Нововолинської ОДПІ на акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014р. № 195/05-64-22-02/38844515 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Транслем» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період січень та лютий 2014 року», оскільки перевірка вказаного контрагента фактично не проводилася, аналіз їх діяльності здійснено в приміщенні контролюючого органу на підставі наявної у нього податкової інформації, без дослідження первинних документів.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТзОВ «Транслем» підтверджуються первинними документами, які повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Про дійсність правочинів ТзОВ «ВМП» з ТзОВ «Транслем» свідчить також те, що всі розрахунки між ними мають реальний грошовий характер та підтверджені відповідними первинними документами, зокрема, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті висновки Нововолинської ОДПІ про нереальність господарських операцій між ТзОВ «ВМП» та ТзОВ «Транслем» є безпідставними, а відтак і встановлення контролюючим органом заниження податку на прибуток в розмірі 230 400 грн. по господарських операціях із вказаним контрагентом є необґрунтованим і недоведеним.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015р. № НОМЕР_1 в частині збільшення позивачу грошового зобовязання по податку на прибуток в сумі 345 600 грн., в тому числі: 230 400 грн. за основним платежем та 115 200 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи зазначене та з огляду на те, що відповідачем невірно надано правову оцінку фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 487 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 09.06.2015р. № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» по податку на прибуток в сумі 345 600 грн., в тому числі: 230 400 грн. за основним платежем та 115 200 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 16 жовтня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.В.Дмитрук