Ухвала суду № 52616309, 19.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

19 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Качана В.Я.

Суддів: Рейнарт І.М., Панченка М.М.

при секретарі: Архіповій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, -

встановила:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 93 914,97 грн. та 1000,00 грн. на відшкодування витрат за оплату авто товарознавчого дослідження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 949,14 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що13.04.2014 по вул. О. Теліги у м. Києві сталася ДТП за участі автомобіля марки Range Rover, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки Geele д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2014 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП.

Із довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві вбачається, що автомобіль марки Range Rover, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Справа 761/23314/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/9119/2015Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.Із звіту № 193 від 18.07.2014, складеного ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 93 914,97 грн., а вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного коефіцієнта зносу становить 41 974,97 грн.

Із квитанції до прибуткового касового ордеру № 193 від 18.07.2014 вбачається, що ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_5 було оплачено проведення зазначеного дослідження в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із ст. 22 ЦК України вбачається, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 надано належні докази витрат, понесених позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля та на оплату за проведення дослідження, позовні вимоги відповідають наявним в матеріалах справи доказам та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не з'ясовано чи був застрахований автомобіль позивача, який вид страхування і чи отримав позивач страхове відшкодування та в якому розмірі, а також про те, що судом повинні були бути залучені в якості третіх осіб страхові компанії позивача і відповідача, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 21.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом. При цьому, колегією суддів встановлено, що апелянтом не надано жодного доказу наявності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відсутні докази того, що на момент настання страхового випадку відповідальність апелянта була застрахована.

Крім того, не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості відновлювального ремонту без урахування експлуатаційного зносу замінних деталей, оскільки збитки понесені позивачем визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи з урахуванням вимог ст. 1192 ЦК України, якою передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до обставин справи, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: