ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2015 року Справа № 904/6928/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кісуріна В.С. представник, довіреність №362 від 03.09.15;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015р. у справі № 904/6928/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасоптіма", м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс", с. Адамівка, Дніпропетровська область
про стягнення 31 748,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розпорядження секретаря судової палати № 1456 від 20.10.2015р. апеляційну скаргу ТОВ "Унірем-Агро Плюс" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Березкіна О.В.
Ухвалою суду від 21.10.2015р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "Унірем-Агро Плюс" прийнято до свого провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015 року (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасоптіма" втрати від інфляції за період листопад 2014 року - квітень 2015 року у сумі 30520,73 грн., 3% річних за період з 22.10.2014 року по 24.05.2015 року в сумі 1210,22 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1825,99 грн.
В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 17,58 грн. відмовлено.
Рішення суду мотивовано порушенням відповідачем строків здійснення розрахунків за поставлений товар. Розмір річних зменшено у зв'язку з неправильним розрахунком.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що причина у несвоєчасному виконанні зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 27 від 04.01.2012р. у скрутному становищі підприємства на дату виникнення спірних відносин внаслідок важкої ситуації в державі, а також у наявності відкритих виконавчих проваджень стосовно нього, в результаті яких було накладено арешти на рахунки та, відповідно, виникали труднощі при виконанні зобов'язань перед контрагентами.
Крім того, умовами договору поставки нафтопродуктів № 27 від 04.01.2012 року, а саме п.4.2., передбачений обов'язок 100% передоплати за товар, який є предметом цього договору. Позивач, на власний ризик здійснив поставку товару не отримавши необхідну передоплату від Відповідача, чим, вважаємо, також порушив ст. 629 ЦК України, згідно якої договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, вважає, що Позивач несе часткову відповідальність за здійснення поставки товару без отримання належної оплати за товар.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник у судовому засіданні вказали, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Суд обґрунтовано стягнув з відповідача 3% річних і інфляційні за час прострочення оплати. Просить рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
Між ТОВ "Кривбасоптіма" (Постачальник) та ТОВ "Унірем-Агро Плюс" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №27 від 04.01.2012р., згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати нафтопродукти (далі-Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах 100% передоплати (п.п.1.1., 4.2.).
На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку Товару на суму 172238,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №1509 від 08.11.2013р.
Позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок №1312 від 08.11.2013р. на суму 172238,40 грн., але останній розрахувався частково на суму 100000,00 грн. Заборгованість склала - 72238,40 грн. основного боргу.
09.04.2014 року Позивач поставив Відповідачу товар на суму 81744,50 грн., який останнім був оплачений в сумі 84502,75 грн., з переплатою в 2758,25 грн. Позивачем сума 2758,25 грн. була зарахована у погашення раніше виниклого боргу по договору № 27 від 04.01.2012 року на підставі видаткової накладної №1509 від 08.11.13р.
09.10.2014р. Позивачем Відповідачу була направлена вимога про оплату товару по видатковій накладній №1509 від 08.11.13 р. у розмірі 69480,15 грн., в якій було зазначено про зарахування грошової суми у розмірі 2758,25 грн. у рахунок погашення боргу за Договором поставки нафтопродуктів № 27 за видатковою накладною № 1509 від 08.11.13р, про що відповідач не заперечував.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі №904/8625/14 стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасоптіма" 69480,15 грн. - боргу, 1827,00 грн. - судового збору.
Рішення суду виконано в примусовому порядку. Державною виконавчою службою на рахунок позивача перераховано 19.05.2015р. 30 708,86 грн. та 25.05.2015р. 40 598,20 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Відповідача втрат від інфляції за період листопад 2014 року - квітень 2015 року у сумі 30520,73 грн., 3% річних за період з 22.10.2014 року по 25.05.2015 року в сумі 1227,80 грн.
Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання та сума заборгованості встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі №904/8625/14. Даний факт, відповідно до ст.35 ГПК України, не потребує доказування.
Визначаючи період нарахування 3% річних та інфляційних, колегія приймає до уваги наступне.
Договором передбачена 100% передоплата. Однак поставка відбулася без передоплати.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином прострочення відповідача настало відповідно з наступного дня за днем поставки, тобто з 09.11.2013р.
Відповідно позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні з вказаної дати.
Однак позивач нарахував та просить стягнути 3% річних з 22.10.2014р. та інфляційні з листопада 2014 року, що є правом позивача і не суперечить законодавству.
Заборгованість сплачена відповідачем 19 та 25 травня 2015р., що підтверджується випискою банка по рахунку позивача.
Розрахунок позивачем інфляційних за період з листопада 2014р. по квітень 2015р. включно проведено правильно. Сума складає 30 520,73 грн.
Позивачем 3% річних нараховані за період з 22.10.2014р. по 25.05.2015р. (215 днів) в сумі 1227,80 грн.
Господарський суд правильно зазначив, що при розрахунку позивачем не враховано часткового погашення боргу 19.05.2015р., а тому його розрахунок є невірний. Але здійснюючи розрахунок господарський суд допустив арифметичну помилку.
Сума 3% річних складає:
з суми 69 480,15 грн. за період з 22.10.2014р. по 18.05.2015р. (209 днів) - 1 193,54 грн. (69480,15 : 100 : 365 х 3 х 209);
з суми 38 771,35 грн. за період з 19.05.2015р. по 24.05.2015р. - 19,12 грн. (38771,35 : 100 : 365 х 3 х 6).
Таким чином загальний розмір 3% річних складає 1 212,56 грн., а не 1 210,22 грн., як зазначив господарський суд.
Господарським судом повно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми процесуального та матеріального права. Арифметична помилка не є підставою для зміни рішення, а може бути виправлена господарським судом за заявою сторони або з власної ініціативи.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро Плюс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015р. у справі № 904/6928/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 22.10.2015р.
Головуючий: ___ С.Г. Антонік
Судді: ___ Л.О.Чимбар
___ О.В.Березкіна
Судове рішення № 52615870, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 21.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/6928/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: