Рішення № 52615339, 13.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16

тел. 235-24-26

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2015 р. Справа № 905/1032/15

за позовом дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Красноармійськ Донецької області,

до відповідача приватного акціонерного товариства «Коммунтранс», м. Бровари Київської області,

про стягнення 85 835,13 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: не з’явився; від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом від 20.07.2015р. №01-24/290 до відповідача – приватного акціонерного товариства «Коммунтранс», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 85 835,13 грн., з яких: 68 943,60 грн. основного боргу за договором субпідряду від 19.10.2011р. №19/10-2, пеня в сумі 12 409,85 грн. та три проценти річних в сумі 4 482,28 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору субпідряду від 19.10.2011р. №19/10-2 позивач надав відповідачу послуги з нанесення дорожньої розмітки при виконанні поточного ремонту автомобільної дороги Знам’янка-Луганськ-Ізварине, у свою чергу відповідач зобов’язувався сплатити вартість наданих послуг. Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 68 943,60 грн. Крім того, позивач стверджує, що у зв’язку із простроченням грошового зобов’язання, з відповідача належить до стягнення на користь позивача пеня в сумі 12 409,85 грн. та три проценти річних в сумі 4 482,28 грн.

Крім того, 07.09.2015р. позивачем було подано до господарського суду Донецької області заяву від 02.09.2015р. №01-24/383 про зменшення позовних вимог, в якій, у зв’язку з укладанням між сторонами угоди від 30.11.2013р. №14 про зарахування зустрічних однорідних вимог з проведенням відповідного взаємозаліку, позивач просив стягнути з приватного акціонерного товариств «Коммунтранс» на користь дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість в сумі 12 755,73 грн., з яких: 689,44 грн. основного боргу за договором субпідряду від 19.10.2011р. №19/10-2, інфляційні нарахування в сумі 515,79 грн., пеню в сумі 8 792,57 грн. та три проценти річних в сумі 2 757,93 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2015р. матеріали господарської справи №905/1032/15 за позовом дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» про стягнення заборгованості в розмірі 85 835,13 грн. передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2015р. справу №905/1032/15 прийнято до провадження суддею Конюх О.В. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2015р.

Розглянувши подану позивачем заяву від 02.09.2015р. №01-24/383 про зменшення позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Суд, приймаючи рішення, розглядає спір у справі в межах предмету позову на підставах, які визначає позивач на власний розсуд згідно частини 1 ст. 12, ст. 20 ЦК України. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Виходячи із змісту поданої позивачем заяви від 02.09.2015р. №01-24/383 про зменшення позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що подана заява за правовим змістом є заявою про зміну предмету позову, оскільки позивач, не змінюючи підстави позову, заявляє до стягнення згідно ст. 625 ЦК України не тільки проценти річних, а й інфляційні втрати, крім того, зменшує позовну вимогу про стягнення основного боргу. Заява від 02.09.2015р. № 01-24/383 подана до початку розгляду спору по суті, належним чином направлена відповідачу, відповідно суд в порядку ст. 22 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.

Справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення з відповідача – приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» заборгованості в сумі 12 755,73 грн., з яких: 689,44 грн. основного боргу за договором субпідряду від 19.10.2011р. №19/10-2, інфляційні втрати в сумі 515,79 грн., пеня в сумі 8 792,57 грн. та три проценти річних в сумі 2 757,93 грн., та судового збору.

В судове засідання 13.10.2015р. повноважні представники позивача та відповідача не з’явились. Відповідач витребувані судом документи, в тому числі відзив на позов, суду не подав, про причини нез’явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений судом належним чином та завчасно, про що свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до підпункту 3.9.2 пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Красноармійськ Донецької області (далі по тексту – ДП «Донецький облавтодор»), до відповідача – приватного акціонерного товариства «Коммунтранс», м. Бровари Київської області (далі по тексту – ПрАТ «Коммунтранс»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов’язків сторін у справі є укладений 19.10.2011р. між ПрАТ «Коммунтранс» (генпідрядник) та ДП «Донецький облавтодор» (субпідрядник) Договір субпідряду №19/10-2 (далі – Договір), відповідно до умов якого:

- субпідрядник зобов’язується надати послуги з нанесення дорожньої розмітки при виконанні поточного ремонту автомобільної дороги Знам’янка-Луганськ-Ізварине, км 415+446 – км 418+146 (ліва смуга), відповідно до розрахунку договірної ціни, що є невід’ємною частиною Договору (пункт 1.1 Договору);

- генпідрядник зобов‘язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи і повністю сплатити вартість наданих послуг (пункт 1.2 Договору);

- ціна Договору становить 70 350,05 грн., у тому числі ПДВ – 11 725,01 грн. Ціна цього Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін (пункти 3.1, 3.2 Договору);

- розрахунки проводяться шляхом оплати генпідрядником протягом 20 банківських днів на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін (пункт 4.1 Договору);

- субпідрядник компенсує генпідряднику витрати, пов’язані із забезпеченням технічною документацією, організацією, коригуванням, прийманням виконаних робіт та інше (послуги генпідряду) у розмірі 1% від вартості наданих послуг (пункт 4.2 Договору);

- строк надання послуг – до 31.12.2011р. (пункт 5.1 Договору);

- за необґрунтовану затримку або відмову від приймання послуг, оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості неоплачених або не прийнятих робіт за кожний день прострочення (пункт 7.2 Договору);

- цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011р. (пункт 10.1 Договору).

Також, сторонами погоджено, підписано та засвідчено печатками обох підприємств Особливі умови (додаток) до Договору, якими сторони додатково погодили, що генпідрядник має право затримувати розрахунки за послуги, виконані з недоробками і дефектами, виконані з порушенням будівельних норм та проектних рішень (пункт 6.2 Особливих умов до Договору). Взаєморозрахунки за надані послуги здійснюються за правилами, визначеними для динамічної договірної ціни відповідно до ДБН (пункт 6.4 Особливих умов до Договору).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За правовим змістом Договір, укладений між сторонами, є договором підряду.

Згідно визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Договором (розділ ІІ) сторони передбачили, що у разі виявлення порушень кошторисної документації, будівельних норм і правил, інших нормативних документів генпідрядник має право видати субпідряднику припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності – про зупинення надання послуг. Матеріали, що не відповідають нормативним вимогам, мають негайно усуватися з ділянки надання послуг і замінюватись за рахунок субпідрядника. Неякісно надані послуги та/або послуги, надані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, генпідрядником не оплачуються. Субпідрядник у визначені генпідрядником терміни зобов’язаний привести їх у відповідність до встановлених вимог.

Позивачем (субпідрядником) виконано та передано відповідачу (генпідряднику) обумовлені Договором роботи, про що сторонами без зауважень було підписано 26.12.2011р. та скріплено печатками обох підприємств Акт прийняття виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2011р. на суму 68 943,60 грн., копія якого залучена до матеріалів справи, та який відповідає погодженій сторонами Договірній ціні.

Суд констатує, що припису генпідрядника про усунення допущених недоліків матеріали справи не містять, відповідно позивачем виконанні підрядні роботи без порушень кошторисної документації, будівельних норм і правил, інших нормативних документів і доказів зворотного матеріали справи не містять.

За таких обставин, строк оплати виконаних робіт (наданих послуг) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. є таким, що настав 15.01.2012р.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Так, в порядку ст. 601 ЦК України сторонами складено та у двосторонньому порядку підписано угоду №14 про зарахування зустрічних однорідних вимог, підписану 30.11.2013р. між ПрАТ «Коммунтранс» та ДП «Донецький облавтодор», згідно якої сторони дійшли згоди провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 47 717,37 грн.

Крім того, на твердження позивача, 30.11.2013р. між сторонам проведено взаємозалік на суму 20 536,79 грн., на підтвердження чого позивачем надано відповідну бухгалтерську довідку №1523 (копію довідки залучено до матеріалів справи).

Отже, проаналізувавши подані сторонами первинні документи, здійснивши повторний розрахунок заборгованості, суд встановив, що основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 689,44 грн. (68 943,60 грн. – 20 536,79 грн. – 47 717,37 грн.)

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2015р. було зобов’язано відповідача подати документи, що підтверджують сплату коштів за Договором, а також запропоновано відповідачу подати відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов’язань перед позивачем за Договором суду не представив.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем – ПрАТ «Коммунтранс» своїх договірних зобов’язань перед ДП «Донецький облавтодор» щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг), відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 689,44 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв’язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 7.2. Договору, в сумі 8 792,57 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України три проценти річних в сумі 2 757,93 грн. та інфляційні нарахування в сумі 515,79 грн. Щодо зазначених позовних вимог господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що за необґрунтовану затримку або відмову від приймання послуг, оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості неоплачених або не прийнятих робіт за кожний день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування.

За таких обставин, розрахунок пені має бути здійснено відповідно до зазначених норм закону на рівні подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

За таких обставин, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого грошового зобов’язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати виконаних робіт визначений пунктом 4.1. Договору;

- спосіб захисту майнового права передбачений статтею 625 ЦК України;

- встановлений судом належний строк оплати послуги з проведення експертизи, здійснивши перевірку розрахунку пені, нарахованої позивачем за період з 16.01.2012р. по 16.07.2012р., процентів річних, нарахованих за період з 16.01.2012р. по 02.09.2015р., а також інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.11.2013р. по 02.09.2015р., судом встановлено, що з відповідача за спірний період належить до стягнення пеня в сумі 3 647,49 грн., проценти річних в сумі 2 741,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 506,05 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача – ПрАТ «Коммунтранс» на користь позивача – ДП «Донецький облавтодор» 7 584,40 грн. заборгованості, з яких: 689,44 основного боргу за договором субпідряду від 19.10.2011р. №19/10-2, пеня в сумі 3 647,49 грн., проценти річних в сумі 2 741,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 506,05 грн.

Оскільки спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який неналежним чином виконав своє господарське зобов’язання, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду за захистом свого порушеного права, суд у відповідності до частини другої ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу мінімального судового збору в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, буд. 90, офіс 18, кабінет 4, код ЄДРПОУ 32026358)

на користь дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32001618)

689,44 грн. (шістсот вісімдесят дев’ять гривень сорок чотири копійки) основного боргу,

3 647,49 грн. (три тисячі шістсот сорок сім гривень сорок дев’ять копійок) пені,

2 741,42 грн. (дві тисячі сімсот сорок одну гривню сорок дві копійки) процентів річних,

506,05 грн. (п’ятсот шість гривень п’ять копійок) інфляційних втрат,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 22.10.2015р.

Суддя О.В. Конюх