Рішення № 52615215, 15.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015Справа №910/20327/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК»

до Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Брунь Ю.І.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» (далі-відповідач) про:

- зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення позивача № 46 від 03.06.2015, № 47 та № 51 від 04.06.2015 про перерахування коштів шляхом списання з рахунку платника № 260092067001 грошових коштів в загальній сумі 4 828 721, 89 грн. та перерахувати їх на поточний рахунок № 26006490916600 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;

- стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 444 758, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунка № 009-12/20670 від 14.05.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.08.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

21.08.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти відповідача, що обліковуються на рахунку № 32007186101 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області, МФО 321024, а також на інших банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк»;

- накладення арешту на рухоме і нерухоме майно Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» із забороною відчужувати таке майно, на загальну суму 5 348 387, 49 грн., в тому числі 74 907, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Також, 28.08.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про здійснення фіксування судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2015 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК» про забезпечення позову задоволено частково. До вирішення спору у справі № 910/20327/15 по суті та набрання рішенням суду законної сили вжити заходи до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк», що обліковуються на рахунку № 32007186101 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області, МФО 321024, а також на інших банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» на загальну суму 5 348 387, 49 (п'ять мільйонів триста сорок вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 49 коп., в тому числі: невиконані платіжні доручення на суму 4 828 721 (чотири мільйони вісімсот двадцять вісім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 89 коп., пеня у розмірі 444 758 (чотириста сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 60 коп. та 74 907 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

У судовому засіданні 31.08.2015 оголошувалась перерва до 28.09.2015.

24.09.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК» і стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк» 444 758, 60 грн.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та про залишення без розгляду попередньо поданої заяви про зменшення позовних вимог, в якій просить суд:

- зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення позивача № 46 від 03.06.2015, № 47 та № 51 від 04.06.2015 про перерахування коштів шляхом списання з рахунку платника № 260092067001 грошових коштів в сумі 500 000, 00 грн. та перерахувати їх на поточний рахунок № 26006490916600 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;

- стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 36 904, 12 грн.

Також, представник позивача надав заяву про повернення судового збору, в якій у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, просить суд повернути судовий збір у розмірі 62 341, 92 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак неодноразово був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та розпискою про отримання наручно копії ухвали.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Інтеграл-банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК» (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку № 009-12/20670, умовами якого передбачено, що банк відкриває клієнту рахунки та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта.

Відповідно до п. 3.2.6. договору, клієнт має право здійснювати платежі зі своїх рахунків у банку за допомогою програмних продуктів: «Клієнт-Банк», «Мебіус-3х», «іВаnк 2 UA», «РС-Банкінг», а також отримувати інші послуги за допомогою ПТК «Банк по телефону», за умови укладення окремих договорів.

Згідно п. 3.3.2. банк зобов'язується, своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до законів України, міжнародних правил, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішньобанківських документів.

У разу порушення з вини банку, встановлених законом строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу, що надійшов клієнту, банк зобов'язаний, на письмову вимогу клієнта, сплатити йому пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 4.1. договору).

Пунктом 5.6. договору встановлено, що платежі з рахунків клієнта у національній валюті (в межах залишку коштів на початок операційного дня) та рахунків в іноземних валютах встановлюється згідно з регламентом роботи банку. Інформація про встановлений регламент роботи банку розміщується на інформаційній дошці в операційному залі банку. Платіжні документи, що надійшли в банк у післяопераційний час, проводяться банком наступного операційного дня.

Оплата платіжних документів, що надійшли в банк у післяопераційний час, в той же день проводиться банком у виключних випадках на прохання клієнта і при наявності коштів на його рахунку. Комісійна винагорода банку в таких випадках (згідно встановлених тарифів) списується банком з рахунку клієнта меморіальним ордером одночасно із здійсненням операції.

Договір укладено на невизначений термін і набуває чинності з дня його підписання сторонами (п. 8.1. договору).

20.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Інтеграл-банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК» укладено договір № 009-12/20670-6 про банківське обслуговування клієнта в режимі віддаленого доступу з використанням програмного комплексу «Мебіус-3х», відповідно до якого з метою прискорення розрахунків та обміну інформацією сторони дійшли згоди, що клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання умов розрахункового обслуговування клієнта з використанням системи «Мебіус-3х».

Відповідно до п. 5.1.2. договору, банк зобов'язується, проводити списання коштів з рахунку клієнта в день надходження електронних розрахункових документів за умови їх надходження до банку щоденно протягом операційного часу, а також за умови наявності коштів на рахунку клієнта на початок операційного дня. Після закінчення операційного часу списання коштів виконується в порядку визначеному договором банківського рахунку.

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо здійснення переказу коштів відповідно до умов договору банківського рахунку № 009-12/20670 від 14.05.2014.

Так, позивач звернувся до відповідача з платіжними дорученнями № 46 від 03.06.2015 та №№ 47, 51 від 04.06.2015 на переказ коштів у розмірі 4 828 721, 89 грн., проте відповідач всупереч положенням договору операції за розрахунковими документами виконав не у повному обсязі, грошові кошти перерахував частково на загальну суму 500 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення переказу коштів, просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Інтеграл-банк» виконати умови договору банківського рахунку № 009-12/20670 від 14.05.2014 в частині здійснення переказу грошових коштів в сумі 500 000, 00 грн. шляхом списання з рахунку платника № 260092067001 та перерахуванням їх на поточний рахунок № 26006490916600 в АТ «УкрСиббанк» згідно платіжних доручень № 46 від 03.06.2015, № 47 та № 51 від 04.06.2015. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 36 904, 12 грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору банківського рахунку № 009-12/20670 від 14.05.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором банківського рахунка.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 1 ст. 1092 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 15.09.2015 № 606 було віднесено Публічне акціонерне товариство «Інтеграл-банк» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно п.п. 16, 6 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.09.2015 № 170 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 16.09.2015 до 15.12.2015 включно.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як вбачається з ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Інтеграл-банк» не має права здійснювати перерахування грошових коштів позивачу у спосіб або в іншому порядку, ніж у порядку задоволення вимог кредиторів, що визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на вищенаведене, у банку відсутні правові підстави для виконання вищезазначених платіжних доручень позивача у зв'язку зі здійсненням тимчасової адміністрації.

Крім того, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження та положення щодо порядку задоволення вимог кредиторів банку при тимчасовій адміністрації є імперативними і застосовуються навіть за умови подання платіжного документа до введення тимчасової адміністрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2015 у справі № 910/10060/15.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 500 000, 00 грн. згідно платіжних доручень та стягнення пені у розмірі 36 904, 12 грн. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Крім того, розглянувши подану позивачем заяву про повернення судового збору, суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подачі позову) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин, враховуючи зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачений судовий збір у розмірі 62 341, 92 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗІК» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7 А, код ЄДРПОУ - 39040213) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 62 341 (шістдесят дві тисячі триста сорок одну) грн. 92 коп.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2015.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.10.2015.

Суддя Бондарчук В.В.