Ухвала суду № 52614787, 15.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.10.2015Справа № 910/17116/13За заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" простягнення 179 676,10 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувач) Чижевська Р.В. (дов. № 53/16 від 15.06.2015 року)від відповідача (боржник)Луцюк С.С. (дов. № 51 від 31.03.2015 року) Пруська Т.А. (дов. № 95 від 26.08.2015 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 179 676,10 грн., з яких, 101 115,50 грн. пені, 59 005,24 грн. інфляційних втрат, 19 555,36 грн. три проценти річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/17116/13 від 09.12.2014 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року, позов задоволено повністю та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 101 115 грн. 50 коп. пені, інфляційні втрати у сумі 59 005 грн. 24 коп., три проценти річних у сумі 19 555 грн. 36 коп., 3 594 грн. 00 коп. судового збору.

01.08.2014 року на виконання вищевказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

02.10.2015 року до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 року заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 15.10.2015 року.

15.10.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача (стягувача) надійшов відзив на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача (стягувача) в судовому засідання 15.10.2015 року надав усні пояснення в яких заперечив в проти заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача (боржник) в судовому засіданні 15.10.2015 року надав усні пояснення в яких просив суд визнати наказ Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 року у справі № 910/17116/13 таким, що не підлягає виконанню.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду заяви, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про часткове задоволення заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 01.08.2014 року по справі № 910/17116/13 стягнуто з відповідача заборгованість в загальному розмірі 183 270,10 грн.

Судом встановлено, що відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 44/05-1864 від 14.08.2015 року на суму 106 591,74 грн.

08.09.2015 року між сторонами підписано акт звіряння розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 76 678,36 грн.

Відповідач зазначає, що його зобов'язання в сумі 76 678,36 припинилися 11.09.2015 року у зв'язку з їх списанням на підставі Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Відповідно до пункту 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 14.05.2015 року № 423-VIII, яким внесено зміни до статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" від 25.07.2012 № 705 встановлено, що гарантованими постачальниками природного газу є суб'єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії); гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Доказів того, що позивач у справі № 910/17116/13 є гарантованим постачальником природного газу сторонами не надано.

Отже, посилання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на пункт 13 вищезазначеного Закону є безпідставним, оскільки стосується не Дочірньої компанії "Газ України", а іншої юридичної особи, а саме - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка є гарантованим постачальником природного газу відповідно до статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу ".

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги вищенаведені приписи законодавства України, суд дійшов висновку, що зобов'язання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у справі № 910/17116/13 було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що дає підстави для часткового визнання наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 року у справі № 910/17116/13 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про визнання наказу від 01.08.2014 року у справі № 910/17116/13 таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

2.Визнати наказ Господарського суду міста Києва від 01.08.2014 року таким, що не підлягає виконанню на суму 106 591 (сто шість тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 74 коп.

Суддя С.В. Стасюк