Рішення № 52614709, 13.10.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 р. Справа № 909/895/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю. І.,

секретар судового засідання Левицький Ю.Д.,

за участю представників сторін:

від позивача: представники не з'явилися,

від відповідача: представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" (вул. Філатова, 112, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, 07700)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" (вул. Ровенька,1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543)

про стягнення коштів в сумі 30848,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Мізунь" про стягнення заборгованості в сумі 40848,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умовам договору перевезення вантажу оплата за надані послуги відповідачем виконувалась неналежним чином, в звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 40848,24 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2015 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.08.2015, за результатами відкладено розгляд даної справи на 22.09.2015 та на 13.10.2015.

Представником позивача надіслано на адресу суду клопотання (вх.№9021/15 від 25.08.2015) про розгляд справи без його участі та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, в зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу, просив стягнути заборгованість в розмірі 30848,24 грн., з яких: сума основного боргу - 16000 грн., неустойка - 6799,89 грн., інфляційні втрати - 7697,88 та 3% річних - 350,47 грн.

Представником відповідача подано клопотання (вх.№14322/15 від 22.09.2015), з якого вбачається, що відповідач заперечив проти позову, оскільки станом на 21.09.2015 заборгованість становила 6000 грн. та просив відкласти розгляд справи для подачі відзиву на позовну заяву та забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Проте, представник відповідача в судове засідання 13.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 13.08.2015, 25.08.2015 та 22.09.2015 надіслано відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.

Враховуючи, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, його було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід частково задоволити, з врахуванням наступного:

18.08.2014 між ТОВ "Мізунь" (замовник) та ТОВ "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" (перевізник) укладено договір №2014-18/08, відповідно до умов якого перевізник взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником ванатж у міжміському, міжнародному сполученні (згідно заявки на транспортні послуги) до місця призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а замовник зобов'язується сплатити провізну плату за надані перевізником транспортні послуги відповідно до умов договору. Пунктом 2.1 Договору перевізник здійснює перевезення вантажу на підставі письмових заявок на перевезення, що подаються замовником.

При укладенні даного правочину сторонами було узгоджено всі істотні умови договору.

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, на підставі укладеного Договору та заявок на перевезення між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що сплата грошової суми за кожне перевезення здійснюється замовником на підставі рахунка-фактури і акту виконаних робіт. Підставою для виставлення рахунка-фактури є підписання акту виконаних робіт.

Факт належного виконання ТОВ "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" послуг з перевезення вантажів підтверджується актами про надання послуг, які підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін, а саме акти: №ОУ-00000506 від 26.11.2014, №ОУ-00000784 від 30.11.2014, №ОУ-00000077 від 08.12.2014, №ОУ-00000080 від 08.12.2014, №ОУ-00000565 від 24.12.2014, №ОУ-00000846 від 31.12.2014, №ОУ-00000062 від 12.01.2015, №ОУ-00000291 від 19.01.2015. Копії вказаних актів долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вимог Договору ТОВ "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" було направлено на адресу ТОВ "Мізунь" комплекти належним чином оформлених документів по кожному окремому перевезенню, які було отримано відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.5.4 Договору рахунок-фактура повинна бути сплачена замовником протягом 14 банківських днів після отримання замовником належним чином оформлених оригіналів: рахунка-фактури виконавця, податкової накладної та товрано-транспортної накладної, видаткової накладної.

Однак, всупереч умов договору відповідач виконував свої зобов'язання неналежним чином, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 16000 грн. основного боргу.

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з п.6.3.2 Договору у випадку прострочення оплати за надані послуги замовник сплачує перевізнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що після звернення ТОВ "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" до суду з позовом та із заявою про зменшення позовних вимог, ТОВ "Мізунь" було частково погашено суму основного боргу в розмірі 10000 грн., на підтвердження чого подано платіжні доручення.

Відповідно до ч.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що в даній частині спір врегульовано сторонами шляхом перерахування боргу після звернення стягувача з позовом та після подання заяви про зменшення позовних вимог, а тому відсутній предмет спору та провадження в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 10000 грн. слід припинити.

У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань, встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме: в розмірі 7360,90 грн., а в решті слід відмовити.

На підставі наведених вище норм та наданих сторонами письмових доказів, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти в сумі 20511,26 грн., з яких: 6000 грн. - сума основного боргу, 6799,89 грн. - неустойка, 7360,90 грн.- інфляційні втрати та 350,47 грн. - 3% річних.

Судовий збір покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 55, 49, 75, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" (вул. Ровенька,1, с. Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543, код ЄДРПОУ 32149452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал ОСОБА_1 Логістик" (вул. Філатова, 112, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, 07700, код ЄДРПОУ 39174532) кошти в сумі 20511,26 грн. (двадцять тисяч п'ятсот одинадцять гривень двадцять шість копійок), з яких: 6000 грн. (шість тисяч гривень) - сума основного боргу, 6799,89 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят дев'ять копійок) - неустойка, 7360,90 грн. (сім тисяч триста шістдесят гривень дев'яносто копійок) - інфляційні втрати та 350,47 грн. (триста п'ятдесят гривень сорок сім копійок) - 3% річних та судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок).

В решті позову відмовити.

Провадження в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 10000 грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрица Ю.І.

Повне рішення складено 21.10.2015.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ ОСОБА_2 21.10.15