Постанова № 52613742, 21.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 908/1608/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 рокуу справі за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезеньдо Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське"простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у березні 2015 року, Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду з позовом в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" 12 085 грн. штрафу за перевезення вантажу по накладній № 49423908 на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.04.2015 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" 12 085 грн. штрафу та 1 827 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2015 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За приписами ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

За приписами ст. 6 глави Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 13.06.2014 року ПАТ "Шахтоуправління "Покровське (вантажовідправник) зі станції Удачна Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці на адресу ПАТ "МК "Азовсталь" (вантажоодержувач) відправило вантаж насипом - концентрат вугільний у вагоні № 68717024, і відповідно до залізничної накладної № 49423908 вага вантажу складає 70 900 кг, що підтверджено підписом представника вантажовідправника у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.

На станції призначення проведено перевірку вантажу та складено комерційний акт БН 722330/140 від 18.06.2014 року, в якому встановлено невідповідність відомостей, зазначених відповідачем у накладній № 49423908. У даному акті вказано, що на підставі заявки вантажоотримувача здійснене комісійне переважування вагону № 68717024 на справних 150 т вантажних вагах вантажоотримувача (повірених 28.08.2013 року), за результатами якого встановлено різницю проти накладної, яка складає 17 850 кг. Окрім цього, зазначено, що вантаж маркований, згідно документа маркування поперечними смугами, люки закриті, двері зачинені, технічно справні, навантаження шапкою з природними скосами до бортів та дверей вагону. З моменту прибуття та до комісійного переважування вагони знаходились під контролем диспетчера та охороною служби безпеки комбінату "Азовсталь".

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Враховуючи наведене та те, що посилання відповідача на можливість крадіжки вантажу є лише припущенням, належних доказів скоєння такого злочину не має, суди прийшли до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог, та правомірно постановили про стягнення з відповідача 12 085 грн. штрафу, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко