Постанова № 52613698, 20.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 910/24089/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників: від прокуратури:Романов Р.О., посв. №014714 від 21.01.2013р.;від позивача 1:не з'явився; від позивача 2:Сидорченко В.В., дов. №14-130 від 13.05.2014р.;від відповідача:Святюк С.П., дов. №91/2015/10/16-1 від 16.10.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015р.у справі господарського суду№910/24089/14 міста Києваза позовомВ.о. прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; 2.Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"простягнення 121 788 036,02грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.04.2015р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015р. у справі №910/24089/14, припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення 50 724 390,24грн. основного боргу. В іншій частині позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 30 876 544,86грн. - заборгованості, 3 905 653,34грн. - пені, 4 927 849,59грн. - 3% річних та 19 275 807,70грн. - інфляційних втрат.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Київенерго", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти в частині стягнутих пені, 3% річних та інфляційних втрат та в цій частині направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 06.10.2015р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В письмових відзивах на касаційну скаргу позивачі просили оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 20.10.2015р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, прокурор та представник позивача заперечували проти її задоволення. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України уповноваженого представника не направило. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та відзивах на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (покупець) укладений договір №13/3410-БО-41 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до 11.1 договору строк дії договору купівлі-продажу природного газу встановлений з моменту підписання договору сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації газу з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань покупець передав відповідачу за період з січня по квітень 2013р. природний газ на загальну суму 147 780 532,15грн.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2014р., 16.12.2014р. та 23.12.2014р. між сторонами у справі, Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічним акціонерним товариством "АК "Київводоканал", Державним підприємством "Енергоринок" укладені договори про організацію взаєморозрахунків, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30.

У зв'язку зі сплатою відповідачем 50 724 390,24грн. боргу, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі №910/24089/14.

Вирішуючи спір у даній справі господарські суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 30 876 544,86грн., 3 905 653,34 грн. - пені, 4 927 849,59грн. - 3% річних та 19 275 807,70грн. - інфляційних втрат.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним, з огляду на таке.

У постановах Верховного Суду України від 01.07.2015р. у справі №924/1230/14 та від 23.09.2015р. у справі №917/2519/14 судова плата у господарських справах дійшла висновку, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків у аналогічних правовідносинах, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу. Отже, для застосування санкцій, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договорами, які діяли на момент розгляду справи і відповідно до умов яких сторони засвідчили, що після виконання договорів вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Проте, вирішуючи спір у даній справі господарськими судами попередніх інстанцій безпідставно не прийняті до уваги вищезазначені договори про організацію взаєморозрахунків.

Враховуючи, що відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. у справі №910/24089/14 - скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. у справі №910/24089/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач