Постанова № 52613644, 19.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року Справа № 902/560/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуСлужби автомобільних доріг у Запорізькій області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015у справі№902/560/15 Господарського суду Вінницької областіза позовомЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Служби автомобільних доріг у Запорізькій областідоПублічного акціонерного товариства "Уманьавтодор"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне агентство автомобільних доріг Українипростягнення 313 493 056,38 грн. заборгованостіза участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:Маркович В.О., Кібець С.В.від третьої особи:не з'явився від ГПУ:Онуфрієнко М.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.04.2015 порушено провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, до Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного агентства автомобільних доріг України про стягнення 313493056,38 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.05.2015 (суддя Банасько О.О.) повернуто заявнику зустрічну позовну заяву ПАТ "Уманьавтодор" до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області про визнання відсутнім права на стягнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 (колегія суддів: Савченко Г.І., Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Служба автомобільних доріг у Запорізькій області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор" проти вимог касаційної скарги заперечило, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Тобто зустрічна позовна заява повинна відповідати усім вимогам розділу VІІІ Господарського процесуального кодексу України, що регулює подання позову.

Згідно з п. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Додання таких доказів до позовної заяви передбачено п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

ПАТ "Уманьавтодор" звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою від 14.05.2015. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в якості доказів надсилання копії цієї позовної заяви і доданих до неї документів додано описи вкладення в цінний лист та фіскальні чеки №9105, №9106, №9107 від 13.05.2015.

Повертаючи заявнику вказану позовну заяву на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені квитанції та описи вкладення не можуть бути прийняті судом як доказ належного виконання позивачем процесуального обов'язку, встановленого ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Однак суд апеляційної інстанції, витребувавши у прокурора та Служби автомобільних доріг у Запорізькій області докази отримання ними копії зустрічного позову, встановив, що прокуратурою 20.05.2015 отримано примірник зустрічної позовної заяви ПАТ "Уманьавтодор", який є ідентичним за змістом і формою з примірником зустрічного позову, поданим до суду першої інстанції. Зокрема, на кожному примірнику зазначено дату "14" травня 2015 року.

Тобто апеляційний господарський суд встановив обставини, які свідчать про виконання ПАТ "Уманьавтодор" встановленого п. 1 ст. 56 ГПК України обов'язку щодо направлення копій зустрічної позовної заяви сторонам, а відтак відсутність правових підстав для повернення вказаної зустрічної позовної заяви на підстав п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції, передавши справу на розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Отже, доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі №902/560/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Євсіков

Судді О.Кролевець

О.Попікова