Рішення № 52609740, 19.10.2015, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/725/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К РА Ї Н И

19 жовтня 2015 р. м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого судді Петейчука Б.М.

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави: в особі Міністерства оборони України Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення,

в с т а н о в и в :

Gрокурор Тернопільського гарнізону в інтересах держави: в особі Міністерства оборони України Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, у якому просить суд постановити рішення, яким зобов'язати громадянина ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 40 м. км., яка відноситься до земель оборони квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя, шляхом знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення (гаражу) та добудови до будинку, за адресою АДРЕСА_3, особисто або за його рахунок. Привести самовільно зайняту земельну ділянку в попередній стан.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону проведено вивчення щодо додержання службовими особами КЕВ м. Тернополя вимог земельного законодавства, зокрема щодо цільового використання земель оборони на території військового містечка АДРЕСА_1. Установлено, що земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 Львівської області загальною площею 28, 11 га. (в тому числі житловий фонд 6,5 га.) перебуває у постійному користуванні КЕВ м. Тернополя, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою № 040578-Б від 1984 року (ДСК). У ході проведення вивчення виявлено, що громадянином ОСОБА_2 самовільно зайнята земельна ділянка із земель оборони площею 24 м. кв. для будівництва нежитлового приміщення (господарської споруди - гаражу) та 16 м. кв., на якій здійснено добудову до будинку на земельній ділянці КЕВ м. Тернополя, за адресою АДРЕСА_3, оскільки правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку у останнього відсутні. Вказана обставина підтверджується повідомленням КЕВ м. Тернопіль про наявність незаконно збудованих споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, актом інвентаризації (огляду) земельної ділянки КЕВ м. Тернопіль від 22 січня 2015 року. 26 січня 2015 року КЕВ м. Тернопіль на адресу громадянина ОСОБА_2 скеровано лист щодо зобов'язання останнім усунути вищевказані порушення, тобто знести самочинно збудоване нежитлове приміщення та добудову до будинку за адресою АДРЕСА_3. Однак, громадянином ОСОБА_2 станом на 7 травня 2015 року вимоги зазначеного листу не виконано, самочинно збудоване нежитлове приміщення (господарську споруду - гараж) та добудову до будинку, не знесено.

Позивач вважає, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянка із земель оборони площею 24 м. кв. для будівництва нежитлового приміщення (господарської споруди - гаражу) та 16 м. кв., на якій здійснено добудову до будинку на земельній ділянці КЕВ м. Тернополя, за адресою АДРЕСА_3, яка передана в постійне користування КЕВ м. Тернополя, а тому таке порушення підлягає усуненню відповідачем особисто або за його рахунок.

Прокурор Невлад А.В. в судовому засідання позов підтримав, просить його задовольнити.

Представник позивача - КЕВ м. Тернопіль Мельник Н.С.( що діє згідно доручення від 22.06.2015р. № 14/1158) в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він ОСОБА_2, проживає у квартирі АДРЕСА_1 Львівської області. Зазначена квартира перебуває у приватній власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Гараж ним збудований на прибудинковій території, поблизу його власної квартири. Заперечень від мешканців будинку щодо будівництва гаража не надходило. Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об'єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців. Земельна ділянка на якій побудовано гараж відноситься до прибудинкової території оскільки відповідно до ст.77 ЗК України до земель оборони належать землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, але не землі громадської забудови.

Представник відповідача ОСОБА_5 (що діє згідно договору про надання правової допомоги від 05.10.2015р.) в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив що у ОСОБА_2 є всі правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Дослідивши покази прокурора, представника позивача, відповідача та представника відповідача дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 22.06.2015р. ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності, загальною площею 44 кв.м., житловою - 15,7кв.м. (а.с. 31, 32). Частиною вказаної квартири, є добудова, площею 15,6кв.м., що відображено у технічному паспорті (а.с. 54-55)

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у по АДРЕСА_1 збудовано нежитлову споруду (гараж) на земельній ділянці площею 24кв.м. Вказана обставина стверджується актом інвентаризації (огляду) земельної ділянки від 22.01.2015р. (а.с. 10-11)

Судом встановлено, що земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 Львівської області загальною площею 28, 11 га. (в тому числі житловий фонд 6,5 га.) перебуває у постійному користуванні КЕВ м. Тернополя, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою № 040578-Б від 1984 року (ДСК) (а.с. 48-51 ) та довідкою начальника Західного територіального КЕУ від 31.03.2006. №303/23/2/866 (а.с. 52).

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майне вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються ні земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, також якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Таким чином, суд приходить до переконання, що нежитлова споруда (гараж), що була збудована ОСОБА_2 на землях, що перебувають у постійному користуванні КЕВ м. Тернопіль без належного дозволу користувача даної земельної ділянки є самочинним будівництвом. Враховуючи, що користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2, який здійснив самочинне будівництво на його земельній ділянці, таке нерухоме майно (гараж) підлягає знесенню ОСОБА_2 самостійно, або за його рахунок.

А тому, позовні вимоги в частині зобов?язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 24м.кв., яка відноситься до земель оборони квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя, шляхом знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення (гаражу) особисто або за рахунок ОСОБА_2, є підставними та підлягають до задоволення.

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 16 м. км., яка відноситься до земель оборони квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя, шляхом знесення самочинно збудованої добудови до будинку, за адресою АДРЕСА_3, особисто або за його рахунок задоволенню не підлягають, виходячи із таких міркувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як зазначалося, ОСОБА_2 є власником житлової квартири АДРЕСА_2 і його право власності зареєстроване у встановленому законом порядку, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.06.2015р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.06.2015р.

Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано на квартиру в цілому, разом із добудованими приміщеннями, площа яких складає 15,6кв.м. (кладова - 10,6кв.м., коридори площею 2 кв.м. та 3 кв.м.).

Враховуючи, що позивачем заявлено позовну вимогу про знесення самочинно збудованої добудови до будинку без оспорення права власності ОСОБА_2 на вказану добудову, як частину житлової квартири, право власності на яку вже зареєстровано, і особою отримано відповідний правовстановлюючий документ, суд вважає, що у задоволенні таких позовних вимог слід відмовити, оскільки без скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, щодо такого нерухомого майна не може прийматися рішення про визнання його самочинною забудовою і про знесення такого майна.

Керуючись ст.ст. 58, 59, 60, 209, 213 ЦПК України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 376 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави: в особі Міністерства оборони України Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль задовольнити частково.

Зобов?язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 24м.кв., яка відноситься до земель оборони квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя, шляхом знесення самочинно збудованого нежитлового приміщення (гаражу) особисто або за рахунок ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення. 19.10.2015

Суддя: Б. М. Петейчук