Дата документу 22.10.2015
Справа № 320/5799/15-к
Провадження № 1-кп/320/513/15
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2015 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Калугіної І.О.,
при секретарі - Горбань Н.А.,
за участю прокурора - Савон А.С.
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_3
у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про звернення застави у дохід держави у кримінальному провадженні № 12015080000000232 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 за ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України, який 02.07.2015 р. надійшов до суду від Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області,
встановив:
Прокурор заявила клопотання про звернення застави у дохід держави, так ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.07.2015 року із правом внесення застави у розмірі 1001196 грн. та з покладанням, у разі сплати застави обов'язків. Так ухвалою суду від 17.07.2015 року строк тримання під вартою був продовжений, а 25.08.2015 року ОСОБА_1, був звільнений з-під варти на підставі відповідні внесеної застави у розмірі 1001196 грн., а отже встановлені судом обов'язки діють до 25.10.2015 року включно. На цей час є відомості щодо порушення ОСОБА_1, покладених на нього обов'язків, а саме обвинувачений без дозволу суду постійно приїздить до смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області.
На підставі викладеного просить розглянути клопотання та винести ухвалу якою звернути заставу внесену щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечував проти даного клопотання, оскільки вважає, що термін ухвали Ордожонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2015 року сплинув, відповідно до вимог ст.. 194 КПК України, не має заставодавця, а це є обов'язком прокурора викликати останнього, крім того, зазначає, що обвинувачений хотів повідомити суд про те, що він має намір виїхати за межі м. Мелітополя, проте на той час головуючий суддя перебувала у відпустці і у обвинуваченого не прийняли таку заяву. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника та пояснив, що наміру якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню не мав, він дійсно виїзджав до смт Мирне щоб зареєструватися для участі у виборах, його захисник пояснив йому , що термін дії втановлених щодо нього обов"язків невиїзджати за межі міста сплинув, крім того він намагався попередити про це суд, однак у нього не прийняли заяву.
Інші учасники судового розгляду просили відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно доч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.07.2015 року із правом внесення застави у розмірі 1001196 грн. та з покладанням, у разі сплати застави обов'язків.
25.08.2015 року звільнений з-під варти із Запорізького СІЗО після внесення застави у розмірі 100 1196 грн. Крім того, в разі внесення застави на ОСОБА_6, були покладені певні обов'язки, зокрема обов'язок не виїжджати за межі міста Мелітополя. В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив, що дійсно виїжджав за межі міста, а саме до смт. Мирне.
Втім, в судовому засіданні прокурором не надана інформація про особу, яка внесла заставу (заставодавця), а саме не надані П.І.Б цієї особи, її адреса тощо, що позбавляє суд виконати всі вимоги ст. 182 КПК України щодо виклику заставодавця в судове засідання для розгляду даного клопотання, оскільки рішення прийняте за результатами його розгляду безпосередньо впливає на його права.
Крім того, відповідно до ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Відповідних клопотань прокурором не вносилося. Отже в разі задоволення даного клопотання виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків залишиться незабезпеченим жодним запобіжним заходом, всупереч тому, що застосування запобіжних заходів визнано раніше судом необхідним.
Отже з урахуванням вищевикладеного, а також того, що порушення ОСОБА_6 покладеного на нього обов'язку щодо невиїзду за межі міста Мелітополя не потягло будь-яких наслідків, для запобігання яким таке обмеження встановлювалося, ОСОБА_6 не мав на меті уникнення від правосуддя, всі процесуальні обов'язки виконує, суд вважає задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави недоцільним.
Керуючись, ст.ст. 176, 177, 182, 194 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
В клопотанні прокурора про звернення застави у дохід держави у кримінальному провадженні № 12015080000000232 відносно ОСОБА_1, за ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 за ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ:
Судове рішення № 52609224, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 22.10.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/5799/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: