Рішення № 52607817, 20.10.2015, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1532/15-ц

2/241/303/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015 року Першотравневий районний суд

Донецької області

в складі :

головуючого судді ТРЕГУБЕНКО С .В .

при секретарі Павлічевої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають у шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживє разом з матір*ю та знаходиться на її утриманні. Позивачка знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Оскільки,відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання,а ні дитини,а ні дружини, тому позивачка змушена звернутися до суду з позовом,який згодом уточнила, про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання доньки у розмірі ? частини з усіх видів його заробітку(доходу),але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягнення донькою повноліття,а також на її утримання у розмірі ? частини з усіх видів заробітку(доходу) відповідача,але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для однієї працездатної особи щомісяця і до досягнення дитиною трьох років.

В судове засідання на розгляд справи позивачка та її представник не з`явилися,до суду надали письмову заяву, в якій просять справу розглянути у їх відсутності.Позовні вимоги підтримують та звертають увагу суду,що позивачка знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною до досягнення нею трьох років,доходів у вигляді постійної заробітної плати не має, відсутні і інші доходи,бо вона не має у власності, а ні житла,а ні земельних ділянок. Крім того, дитині була зроблена операція.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи також не з'явився.В своїх запереченнях позов позивачки не визнав,просив суд зупинити провадження у даній справі до вирішення питання про місце проживання дитини та відмовити у позові повністю,вказавши на таке.

Позивачка не надала суду довідку з місця проживання, як доказ того,що з нею проживає донька,а також в позові не вказала,що вона не просто на даний час навчається,а є і інтерном у лікарні, з чого отримує дохід у розмірі мінімальної ставки лікаря.До того ж,за місцем реєстрації,позивачка здійснює господарську діяльність на земельних паях у с.Дем*янівка Першотравневого району.

Більш того,військова частина,у якій він здійснює службу, не забезпечує його житлом і тому він змушений орендувати квартиру, на що потрібні чималі кошти.

У відповідності до вимог ст.ст.169, 197 ч.2 ЦПК України, суд розглядає справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд,дослідивши докази,що є в матеріалах цивільної справи, приходить до наступного.

Так,дійсно сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі(а.с.3), від якого мають неповнолітню доньку-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.4),що не оспорюється сторонами.

Відповідно до довідки,виданої Комишуватською сільською радою від 05.08.2015 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,проживає разом з матір*ю в АДРЕСА_1(а.с.19).

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено,що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України «Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом».

Приймаючи до уваги,що сторони разом не проживають,дитина знаходиться на утриманні матері,тому з відповідача необхідно стягнути аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4,у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно,починаючи з 13 липня 2015 року і до її повноліття,але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В статті 84 Сімейного кодексу України визначено,що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд вважає,що з відповідача також необхідно стягнути аліменти на утримання позивачки в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно,до досягнення дитиною трьох років.

Однак,стягнення аліментів на дружину не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для однієї працездатної особи,не передбачено чинним законодавством.

При призначенні ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, як на утримання дитини,так і на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,суд враховує,як матеріальне становище позивачки,з якою проживає дитина ,що вона не працює,додаткового доходу не має,земельні ділянки відсутні,а також матеріальне становище відповідача ,який працює у військовій частині ,отримує заробітну плату та інші виплати.

Отже,на думку суду,відповідач може надавати матеріальну допомогу,як на утримання дитини,так і на утримання дружини,до досягнення дитиною трьох років і саме у розмірі по ? частини з усіх його видів заробітку (доходу).

Доводи відповідача про те,що донька не проживає з матір*ю,позивачка працює і отримує заробітну плату та має інші доходи з земельних паїв,суд не може прийняти до уваги,оскільки вони спростовуються наданими позивачкою до суду належними доказами,а саме:довідкою про місце проживання дитини(а.с.19),довідкою,в якій зазначено,що позивачка працює,однак заробітна плата не нараховується(а.с.33),довідкою,що позивачка земельних ділянок не має.(а.с.35).

Суд також не може прийняти до уваги і доводи відповідача про те,що військова частина ,у якій він працює не забезпечує його житлом і на це потрібні чималі кошти,оскільки вони нічим не підтверджуються.

Відповідачу надавався час для надання до суду доказів,які б підтверджували його твердження,про неможливість ним сплачувати аліменти на утримання дитини та дружини,у розмірах зазначених позивачкою,однак він таких доказів до суду не надав.

Крім того, з відповідача необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 130, 174, 212-215,367 ЦПК України, ст. ст.84, 180 - 184 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м.Нововолинськ Волинської області,що працює в військовій частині А0728 м.Дніпропетровськ,аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно,починаючи з 13 липня 2015 року і до її повноліття,але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 13 липня 2015 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення на її утримання,не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для однієї працездатної особи-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім ) гривень 20 копійок на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області в місті Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя: С.В. Трегубенко