Вирок № 52606792, 19.10.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/11390/14-к

Провадження № 1-кп/263/172/2015

В И Р ОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Турчиній Н.К.,

з участю прокурора Балджи О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження внесене 12.10.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050770004018, відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого:

- 30.07.2012 року Приморським районним судом м.Маріуполя по ст.ст. 185 ч.2,75,76 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 6.02.2014 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя по ст.ст. 198,75,76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 3.04.2014 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя по ст. 190 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт, який зареєстрований та мешкає за адресом: АДРЕСА_1, що обвинувачується за ст.185 ч. 3, ст.186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

11.10.2014 року в період часу з 14 години 35 хвилин до 14 години 39 хвилин, ОСОБА_1 умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до приміщення охорони ринку «Кіровський», що є іншим приміщенням, яке розташоване по вул.Котляревського, 1, в Жовтневому районі м. Маріуполя, звідки таємно викрав майно, що належить ТОВ «Фірма-Інта», саме: дві рації МОТOROLA вартістю 415,83 грн. кожна, загальною вартістю 831,66 грн., базу-зарядку до рацій вартістю 400 грн., газовий балончик, вартістю 90 грн., електрошокер вартістю 320 грн., пульт до моніторів камер спостереження вартістю 600 грн., заподіявши тим самим ТОВ «Фірма-Інта» матеріальний збиток на загальну суму 2241,66 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 23.02.2015 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись у третьому під'їзді буд. АДРЕСА_2, піднімаючись по сходинам на перший поверх до ліфту, підійшов до потерпілої ОСОБА_4, після чого ривком вихопив з лівої руки потерпілої її жіночу шкіряну сумку, яка матеріальної цінності не представляє, в якій знаходилося її майно, а саме: мобільний телефон Nokia 107 RM-961 вартістю 500 грн., з сім-картами операторів «Київстар» та «Лайф», які матеріальної цінності не представляють, гроші у сумі 1016 грн., чим відкрито викрав чуже майно, застосувавши при цьому насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, внаслідок якого ОСОБА_4 впала на підлогу та отримала тілесні ушкодження: по одному синцю по зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну 1516 грн., в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не оспорює фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, перелік вкраденого, їх вартість, завдану потерпілим матеріальну шкоду. Дійсно, вдень 11.10.2014 року, з метою викрадення чужого майна зайшов до приміщення охорони ринку «Кіровський» в м.Маріуполі, звідки таємно викрав майно, що належить ТОВ «Фірма-Інта», яке в подальшому вилучили працівники міліції. Крім того, 23.02.2015 року з метою викрадення майна у під'їзді буд. АДРЕСА_2 у раніше незнайомої ОСОБА_4 вирвав сумку з якою став убігати, по дорозі викинувши її, почувши окрики з приводу вчиненого злочину. Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії, просить суворо не карати.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 не допитувалась, в зв'язку з її неявкою, вжитими заходами не встановлене її місцезнаходження.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, суд вважає його вину повністю доказаною у судовому засіданні, доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими у ході судового розгляду справи.

Представник потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що вранці 12.10.2014 року від охоронців дізнався про крадіжку майна із приміщення охорони ринку «Кіровський», яке розташоване по вул.Котляревського, 1 в м. Маріуполі. При перегляді відеозапису камери спостереження, встановленої у приміщенні охорони переконався в тому, що крадіжку вчинив 11.10.2014 року обвинувачений ОСОБА_1, який раніше працював у фірмі з випробувальним терміном. Він самостійно вжив заходів щодо розшуку ОСОБА_1, якого знайшов на ринку «Кіровський», останній зізнався в крадіжці майна, при цьому не йшла мови про «жарт» з його сторони з приводу вчиненого, при ньому були дві рації МОТOROLA та база-зарядка до них, інше майно за твердженням ОСОБА_1 він продав. Затриманого доставив до Жовтневого РВ Маріупольського ММ. Перелік вкраденого, його вартість в обвинувальному акті вказані правильно. Звертатися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, як представник потерпілого не бажає, претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 не має.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 11.10.2014 року заступив на роботу охоронцем ринку «Кіровський» в м.Маріуполі. В обідній час відлучився на 15-20 хвилин із приміщення охорони, коли повернувся виявив крадіжку двох рацій МОТOROLA, бази-зарядки до них, газового балончику, електрошокера, пульта до моніторів камер спостереження., про що вранці 12.10.2014 року повідомив керівнику ОСОБА_3 При перегляді відеозапису впізнали ОСОБА_1, який раніше працював на фірмі. ОСОБА_3 самостійно розшукав ОСОБА_1, який зізнався у крадіжці, при ньому була частина вкраденого майна, інше майно він продав на погашення боргів. При спілкуванні з ОСОБА_1 після його затримання, не йшла мови про «жарт» з його сторони з приводу вчиненого.

Окрім зазначеного, вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду крадіжки майна у ТОВ «Фірма-Інта» підтверджується сукупністю письмових доказів:

Заявою до міліції представника потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за крадіжку майна із приміщення охорони ринку «Кіровський», яке розташоване по вул.Котляревського, 1 в м. Маріуполі, що мала місце 11.10.2014 року.

/т.2, а.с.6/

Протоколом огляду місця події від 12.10.2014 року, за яким встановлено місце вчинення злочину, якими є приміщення охорони ринку «Кіровський», яке розташоване по вул.Котляревського, 1 в м. Маріуполі.

/т.2, а.с.10-12/

Протоколом огляду місця події від 12.10.2014 року, за яким в приміщенні Жовтневого РВ Маріупольського МУ у ОСОБА_1 вилучені дві рації МОТOROLA, база-зарядка до них, які за його твердження він вкрав із приміщення охорони ринку «Кіровський», в подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та повернуті представнику потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3

/т.2, а.с.13-14, 19-23/

За протоколом огляду від 12.10.2014 року оглянута копію фіскального чеку щодо придбання двох рацій МОТOROLA вартістю 415,83 грн. кожна, загальною вартістю 831,66 грн., надана представником потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3, в подальшому визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

/т.2, а.с. 16-18, 23/

За протоколом огляду від 22.10.2014 року оглянутий СD-R диск з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження у приміщенні охорони ринку «Кіровський», наданий представником потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3, в подальшому визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

/т.2, а.с. 72-75/

Відтворенням в судовому засіданні відеозапису з камер внутрішнього спостереження у приміщенні охорони ринку «Кіровський», яке розташоване по вул.Котляревського, 1 в м.Маріуполі, на якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, при цьому ці обставини: огляд ним всього приміщення охорони, безпосередньо місцезнаходження цінного майна, свідчать про направленість його умислу направленого на таємне викрадення чужого майна.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 23.02.2015 року він знаходився біля другого під'їзду АДРЕСА_2 та вигулював собаку, при цьому звернув увагу на молодого парубка, який забіг за кут будинку. В цей час із третього під'їзду вибігла потерпіла ОСОБА_4, яка кричала, що в неї забрали сумку. Він зрозумів, що це зробив невідомий парубок, за його командою собака побігла за ним. Обійшовши будинок побачив парубка, що убігав. Біля четвертого під'їзду будинку з тильної сторони, його собака перестала переслідувати парубка, коли він підійшов до неї побачив поруч жіночу сумку. З сумкою він повернуся до будинку та передав її потерпілій, яка оглянувши сумку підтвердила, що вона належить їй і з неї нічого не пропало.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 23.02.2015 року заступив на добове чергування, біля будинку АДРЕСА_2 до нього звернулась потерпіла ОСОБА_4 з приводу того, що невідомий відібрав у неї сумку. За вказаними прикметами біля будинку №72 по б-ру Шевченко він затримав ОСОБА_1 Побачивши останнього ОСОБА_4 заявила, що саме він вчинив злочин, після чого затриманого доставили до Жовтневого РВ Маріупольського МУ.

Окрім зазначеного, вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_4 підтверджується сукупністю письмових доказів:

Заявою до міліції потерпілої ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності невідомого парубка, який 23.02.2015 року в під'їзді будинку АДРЕСА_2 шляхом ривка відкрито викрав у неї сумку в якій знаходились мобільний телефон Nokia, вартістю 500 грн. та гроші в сумі 1000 грн., чим заподіяв матеріальної шкоди.

/т.4, а.с.6/

Протоколом огляду місця події від 23.02.2015 року, за яким біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_4 вилучена сумка, що за її словами була викрадена, в якій знаходились мобільний телефон Nokia, вартістю 500 грн. та гроші в сумі 1016 грн., в подальшому оглянуті, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та повернуті потерпілій ОСОБА_4

/т.4, а.с.11-13, 30-35/

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 24.02.2015 року, за яким потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_1, який 23.02.2015 року відкрито викрав у неї сумку з майном.

/т.4, а.с. 36-39/

За висновками судово-медичної експертизи №116 від 19.03.2015 року при судово-медичному обстеженні ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження : по одному синцю по зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, по зовнішній поверхні лівого колінного суглоба, які утворились від дії тупих предметів, або при падінні на ліву половину тіла і ударі об такі, можливо в строк та при обставинах, на які вказує обстежувана, і по ступеню тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Стосовно обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 при судово-медичному обстеженні пояснила : «23.02.2015 року в під'їзді її будинку невідомий парубок виривав у неї сумку, від чого вона впала»

/т.4, а.с.43/

За протоколом проведення слідчого експерименту від 16.03.2015 року за участю потерпілої ОСОБА_4, остання продемонструвала обставини за якими 23.02.2015 року у третьому під'їзді буд. АДРЕСА_2 раніше невідомий ОСОБА_1, вирвав у неї сумку від чого вона впала та отримала тілесні ушкодження.

/т.4, а.с.80-86/

За висновками судово-медичної експертизи №116/30 від 19.03.2015 року виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли утворитися за обставинами зазначеними нею під час проведення слідчого експерименту.

/т.4, а.с.90/

За протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2015 року, за участю ОСОБА_1, останній продемонстрував обставини відкритого викрадення ним майна у потерпілої ОСОБА_4, що мало місце 23.02.2015 року.

/т.4, а.с.91-98/

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінальних правопорушень мали місце, обвинувачений винен у їх вчиненні, а його умисні дії слід правильно кваліфікувати за: ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, вчинена повторно; ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, обвинувачений скоїв тяжкі злочини, є особою, яка раніше неодноразово судима, посередньо характеризується в побуті.

Як обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченому суд враховує його розкаяння.

До обставини, яка обтяжує покарання суд відносить рецидив злочинів, так як обвинувачений має не зняту і не погашену судимість за умисний злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховуючи наведені обставини, а також те, що обвинувачений належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, а тому його виправлення слід здійснювати тільки в умовах ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, визначивши термін покарання в межах, встановлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів.

На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання за даним вироком необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневим районним судом м.Мариуполя від 6.02.2014 року.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, є попередженням вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винній.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Майно, вилучене 23.02.2015 року, під час особистого обшуку ОСОБА_1 за протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, не визнане слідчим речовими доказами, яке знаходиться на зберіганні в камері зберігання Жовтневого РВ ММУ ГУМВС у Донецькій області (квитанція №002753 від 20.03.2015 року), що належить обвинуваченому ОСОБА_1, за його волевиявленням підлягає поверненню його матері ОСОБА_10

До обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілими цивільні позови не пред'явлені.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів, враховуючи позицію з цього приводу потерпілих, обвинуваченого. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.371, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.3 ст.185 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України - у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневим районним судом м.Мариуполя від 6.02.2014 року у вигляді 2 (двох) місяця позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з 23 лютого 2015 року.

В строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати термін його утримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області з 3.12.2014 року по 10.02.2015 року.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- дві рації МОТOROLA, базу-зарядку до них, повернуті представнику потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ОСОБА_3 - залишити у володінні потерпілого ТОВ «Фірма-Інта» ;

- копію фіскального чеку - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- СD-R диск з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- Сумку жіночу, мобільний телефон Nokia 107 RM-961 з сім-картами операторів «Київстар» та «Лайф», гроші у сумі 1016 грн., повернуті потерпілій ОСОБА_4 - залишити у її володінні.

Майно, вилучене 23.02.2015 року, під час особистого обшуку ОСОБА_1 за протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, не визнане слідчим речовими доказами, яке знаходиться на зберіганні в камері зберігання Жовтневого РВ ММУ ГУМВС у Донецькій області (квитанція №002753 від 20.03.2015 року) : гаманець чоловічий, гроші у сумі 1,40 грн., візитну картку «пассажирские перевозки», половину купюри номіналом 1 долар США, ручку шарикову, дві батареї живлення до мобільних телефонів Nokia, мобільний телефон Nokia №9, імей НОМЕР_1, НОМЕР_2, мобільний телефон Nokia 1280, імей НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: П.І. Папаценко