Постанова № 52605617, 30.09.2015, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.09.2015 227/3799/15-а

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м..Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.,

при секретарі Сисенко Ю.В.

розглянувши в письмовому провадженні питання щодо винесення додаткової постанови в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов»язання вчинити дії та стягнення недоотриманої пенсії,

в с т а н о в и в :

08.09.2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області була розглянута адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов»язання вчинити дії та стягнення недоотриманої пенсії. Постановою суду від 08.09.2015 року в задоволенні вимог позивача було відмовлено в повному обсязі та стягнуто з позивача ОСОБА_1 в дохід держави недоплачений при зверненні до суду судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 178,13 грн.

В подальшому було встановлено, що при винесені постанови судом в неповній мірі було вирішено питання щодо судових витрат по справі, внаслідок чого суд ініціював питання щодо винесення додаткового рішення.

Сторони в судове засідання не з»явились, про час і місце розгляду питання щодо винесення додаткового рішення були належним чином повідомлені.

Представник відповідача - Семіч О.О. надала суду заяву, в якій просила розглянути вказане питання на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.168 КАС України, суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Враховуючи наведене суд вважав можливим розглянути питання щодо винесення додаткового рішення в письмовому порядку на на основі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи № 227\3799\15-а за ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов»язання вчинити дії та стягнення недоотриманої пенсії судом встановлено наступне.

Відповідно п.3 ч.1 ст.168 КАС України України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадах, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом при ухваленні постанови від 08.09.2015 року не в повній мірі вирішено питання про розподіл судових витрат.

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом 17.06.2015 року з позовними вимогами немайнового та майнового характеру, а саме просив визнати рішення відповідача незаконним, скасувати рішення, зобов»язати вчинити дії та просив стягнути з відповідача суму недоотриманої пенсії в розмірі 2283,33 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено судовий збір в розмір 73,08 грн. та 4,57 грн.

За результатами розгляду справи судом було винесено рішення по суті, яким позивачу було відмовлено в задоволенні його вимог в повному обсязі і стягнуто з нього в дохід держави недоплачений при зверненні до суду судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 178,13 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір».

Відповідно до ст..4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції, що діяла станом на 17 червня 2015 року станом на день звернення позивача до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становила - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Частина 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачала, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивач при зверненні до суду пільг по сплаті судового збору не мав.

Враховуючи наведене, позивач повинен був сплатити при зверненні до суду за вимоги немайнового характеру - 73.08 грн., а за вимоги майнового характеру - 182,70 грн. (що є 10 відсотками розміру мінімальної ставки, яка становить 1827,00 грн). Решту суми судового збору за вимоги майнового характеру, а саме суму 1644,30 грн суд повинен був стягнути з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повністю сплатив судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 73,08 грн., а за вимоги майнового характеру сплатив лише 4,57 грн. і постановою суду від 08.09.2015 року з нього судом стягнуто не доплачений при зверненні до суду судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 178,13 грн.

З наведеного вбачається, що судом при винесені постанови від 08.09.2015 року не в повній мірі було вирішено питання про судові витрати, які підлягають стягненню з позивача, внаслідок того, що в задоволені вимог йому було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст..94 КАС України.

Вирішення питання про стягнення решти суми судового збору визначено ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи наведене, те, що позивачу при зверненні до суду при сплаті судового збору за вимоги майнового характеру надавалися певні пільги, а саме щодо сплати саме 10% розміру ставки судового збору, замість сплати повної ставки, і при цьому законодавець зазначав про те, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідним винести додаткову постанову, якою з позивача стягнути решту судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 1644,30 грн (1827,00 грн. - (4,57 грн +178,13 грн..).

З урахуванням частини першої статті 9 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, решту судового збору з позивача слід стягнути на рахунок УК м.Добропілля № 31216206700035, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37755456, код банку отримувача (МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001, банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області.

Керуючись ст..ст.160-163, 168 КАС України, ЗУ «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 решту судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 1644,30 грн (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.) на рахунок УК м.Добропілля № 31216206700035, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37755456, код банку отримувача (МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001, банк отримувача ГУДКСУ в Донецькій області.

Додаткова постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя О.В.Здоровиця

08.09.2015