Постанова № 52605195, 30.09.2015, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.09.2015

227/3668/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м..Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.,

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Семіч О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом (уточнений), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача в частині не зарахування періоду його праці в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 року до пільгового стажу; скасувати рішення начальника УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області від 27.03.2015 року щодо відмови в зарахуванні вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу; зобов»язати відповідача зарахувати до пільгового стажу вищевказаний період роботи в ТОВ «Краснолиманське» та зобов»язати відповідача перерахувати призначену пенсію з урахуванням вищевказаного стажу, з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 29.12.2014 року. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що 29.12.2014 року він звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії, але останній призначивши йому пенсію не врахував до пільгового стажу період його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 року, мотивуючи це тим, що ним не надано відповідачу уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу. Вважає, що дії відповідача є неправомірними, так як вказаний факт його роботи, яка має бути зарахованою до пільгового стажу, підтверджується трудової книжкою, довідкою про спуски в шахту за період з 16.08.2010 по 21.11.2014 року та індивідуальними відомостями про застраховану особу від 16.12.2014 року, які ним були надані відповідачу і в разі зарахування цього періоду до пільгового стажу він має право на отримання пенсії в розмірі передбаченому ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві і просив задовольнити його вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти вимог з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с.25) і просила відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні обставини у справі..

29.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а саме за списком №1 (а.с.32).

УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області, на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.12.2014 року була призначена останньому пенсія за віком на пільгових умовах за списком 1 (п. «а» ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»)(а.с.28-31).

Але, до пільгового стажу не був зарахований період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 21.11.2014 року в ТОВ «Краснолиманське», так як позивач не надав довідку, яка уточнює особливий характер роботи за вказаний період, яку йому пропонували надати працівники відповідача.

20.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки про спуски в шахту за період з 16.08.2010 по 21.11.2014 року в ТОВ «Краснолиманське». В цій же заяві позивач зазначив, що надати довідку, яка уточнює особливий характер роботи за період його роботи на вказаному підприємстві з 01.01.2014 по 21.11.2014 року він не має можливості, так як адміністративна будівля ТОВ «Краснолиманське» знаходиться в зоні бойових дій (а.с.33).

27.03.2015 року, на підставі розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.03.2015 року, відповідачем було прийнято рішення згідно якого вбачається, що період роботи з 01.01.2014 по 21.11.2014 року в ТОВ «Краснолиманське» зараховано останньому до загального стажу у зв»язку з тим, що уточнюючої довідки про особливий характер роботи за цей період ним не надана (а.с.7).

Тобто, вказаним рішенням відповідач фактично відмовив позивачу в зарахуванні періоду його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 року до пільгового стажу посилаючись на те, що останнім не було надано уточнюючої довідки, яка передбачена п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо неврахування відповідачем при призначені пенсії позивачу до стажу роботи, як пільгового стажу періоду роботи з 01.01.2014 по 21.11.2014 року у ТОВ «Краснолиманське» безпосередньо на підставі записів в трудовій книжці, врахування якого має значення для призначення позивачу пенсії в розмірі, передбаченому ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до абз.3 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 62 вказаного Закону визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N110 встановлено, щотрудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пп. 2.3 п.2 наказу, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з пунктом першим Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, записи в якій підтверджують саме працю за пільговими професіями.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Тобто з наведеного вбачається, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, преамбула якого визначає принципи засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання виплат та соціальних послуг визначено ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За умовами п.п.1,2 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі аналізу наведених норм суд приходить до висновку про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З копії трудової книжки ОСОБА_1(а.с.8,35) вбачається, що останній з 01.11.2010 року та до теперішнього часу працює гірничим робітником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем на ТОВ «Красноліманське».

Тобто, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 з 01.10.2010 року і до 21.11.2014 року працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Отже, записами в трудовій книжці підтверджується стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці і тому відповідач відмовляючи позивачу зарахувати до пільгового стажу його стаж роботи 01.10.2010 року і до 21.11.2014 року у ТОВ «Краснолиманське», у зв»язку з не наданням уточнюючої довідки, діяв неправомірно та безпідставно, оскільки для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та лише у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

В даному випадку питання щодо атестації робочого місця позивача не є спірним.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

У порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст..ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов»язання вчинити певні дії- задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії періоду його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 року включно.

Рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області від 27.03.2015 року в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії періоду його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 року включно - скасувати.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення йому пенсії період його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 року включно.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області перерахувати ОСОБА_1 призначену йому пенсію за віком з урахуванням пільгового стажу за період його роботи з 01.01.2014 по 21.11.2014 року в ТОВ «Краснолиманське», з 29.12.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 30 вересня 2015 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 06 жовтня 2015 року.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя О.В.Здоровиця

30.09.2015