Ухвала суду № 52604917, 21.10.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Владичан А. І.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

при секретарі: Шерівській Ю.А.

з участю сторін: відповідача -ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування Глибоцької районної державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні з внуком, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в спілкуванні з внуком.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона являється бабусею ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачкою - ОСОБА_1, яка протягом останніх двох років не дає їй можливості спілкуватися з внуком. Вона не одноразово намагалася побачитися зі своїм внуком, поспілкуватися з ним, передати йому подарунки та кошти, однак відповідачка та її родичі перешкоджали їй у цьому.

У зв'язку і з неможливістю в добровільному порядку вирішити питання побачення з внуком , вона 02.06.2015 року звернулася до органу опіки та піклування із заявою про визначення їй днів та годин, для можливості спілкування з внуком. 25.06.2015 року Глибоцькою РДА винесено розпорядження № 233, згідно якого визначено її участь у вихованні внука

________________

№ 22ц/794/1399/2015 р. Головуючий у І інстанції:Григорчак Ю.П.

Категорія: 48 Суддя-доповідач: Владичан А.І.

ОСОБА_5 та надано їй право першу суботу місяця відвідувати і забирати дитину до себе з 10 год. 00 хв. до 18 год.00 хв. без ночівлі та третю неділю місяця відвідувати та забирати дитину до себе з 10 год.00 хв. до 18 год.00 хв. без ночівлі.

Незважаючи на вказане розпорядження відповідачка й надалі здійснює перешкоди у спілкуванні та вихованні нею внука - ОСОБА_5.

Просила суд усунути перешкоди в спілкуванні з внуком ОСОБА_5 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди у вихованні та спілкуванні з онуком, а також надати їй право першу суботу місяця відвідувати і забирати дитину до себе з 10 год. 00 хв. до 18 год.00 хв. без ночівлі та третю неділю місяця відвідувати та забирати дитину до себе з 10 год.00 хв. до 18 год.00 хв. без ночівлі.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у вихованні внука - ОСОБА_5. Надано дозвіл ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительці АДРЕСА_2 на спілкування з внуком - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в АДРЕСА_1 в першу суботу місяця відвідувати та забирати внука до неї з 10 год.00 хв. до 18 год.00 хв. без ночівлі та третю неділю місяця відвідувати та забирати внука до неї з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без ночівлі.

Відстрочено виконання рішення в частині надання дозволу ОСОБА_3 самостійно забирати внука ОСОБА_5 до себе по місцю проживання до 01 січня 2016 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області є незаконним, необґрунтованим, ухваленим всупереч інтересів дитини, з порушенням чинного законодавства України та принципів міжнародного права щодо захисту прав дитини.

В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у малолітнього ОСОБА_5 на даний час відсутній психологічний контакт між ним та позивачкою, тому правомірно відстрочив виконання рішення для налагодження психологічного контакту на адаптивний період. Однак, встановивши наявність неприязних відносин, суд без жодного обґрунтування строку «адаптивного періоду» визначив строк вказаного періоду, що не відповідає діючому законодавству, в якому відсутня норма, яка дає право судді при прийнятті рішення, передбачати наперед можливість зміни правовідносин та зміни обставин, які мали місце на час розгляду справи в суді.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції проігноровано норми міжнародного права щодо захисту прав дитини, в якому зазначається, що першочергова на увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Також відповідно до ст..9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, а в даному випадку дитина не бажає спілкуватися з позивачкою, а надання судом дозволу позивачці забирати малолітню дитину до себе на цілий день в інший населений пункт без згоди самої дитини, є прямим порушенням її інтересів.

Просила скасувати рішення Глибоцького районного суду від 03.09.2015 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 забирати внука до неї в першу та третю неділю місяця з 10-00 до 18-00 год. без ночівлі.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правомірно виходив з їх доведеності та обґрунтованості з огляду на таке.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Матір'ю зазначається ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

У зв'язку із неприязними відносинами з відповідачкою ОСОБА_1, позивачка не має можливості спілкуватися зі своїм онуком ОСОБА_5, що порушує її права як бабусі.

Згідно ст. 257 СК України баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками, брати часть у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають право перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баб, дід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Частинами 1,2 ст. 159 СК України визначено, що якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з розпорядженням Глибоцької РДА від 25 червня 2015 року визначено участь ОСОБА_3 у вихованні малолітнього внука ОСОБА_5 та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод бабусі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні онука.

Встановлено, що між сторонами по справі склались неприязні відносини.

Виходячи з того, що відповідачка перешкоджає в особистому спілкуванні позивачки з онуком, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність встановлення саме такого режиму спілкування в судовому порядку, та з урахуванням розпорядження Глибоцької РДА.

Посилання апелянта на те, що дитина не бажає спілкуватися з позивачкою, а надання судом дозволу позивачці забирати малолітню дитину до себе на цілий день в інший населений пункт без згоди самої дитини, є прямим порушенням її інтересів, колегією суддів оцінюється критично та з врахуванням права бабусі на особисте спілкування з онуком.

Суд першої інстанції з урахуванням інтересів дитини, дійшов правильного висновку про відсутність на даний час психологічного контакту між ОСОБА_5 та позивачкою, а налагодження такого контакту, потребує певного адаптивного періоду та сприяння в цьому родичів, з якими на даний час проживає дитина та, переш за все, матері, тому правомірно відстрочив виконання рішення суду в частині саме надання дозволу ОСОБА_3 самостійно забирати внука ОСОБА_5 до себе по місцю проживання.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2015 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: