Ухвала суду № 52603722, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/18861/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_4, в якій просило стягнути з неї суму 23810,12 грн. надмірно виплачених коштів у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а саме в сумі 8192,66 грн. за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року, в сумі 15617,46 грн. за період з 01.05.2013 року по 31.10.2013 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволені позову.

Позивач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України просить її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що на підставі заяв ОСОБА_4 від 17.02.2012 року, від 24.05.2013 року про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг їй з урахуванням всіх членів сім'ї, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям в сумі 8192,66 грн. за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року, в сумі 15617,46 грн. за період з 01.05.2013 року по 31.10.2013 року.

Згідно акту ревізії проведеною Тернопільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією фінансово - господарської діяльності управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації за період з 01.08.2011 року по 31.05.2014 року №17-22/323 від 27.08.2014 року встановлено, що в декларації поданої ОСОБА_4 вказано недостовірну інформацію про свої доходи та майновий стан за період з 01.08.2011 року по 31.05.2014 року. Факт перебування ОСОБА_5 (чоловік відповідача) за межами України підтверджується інформацією управління Служби безпеки України в Тернопільській області № 69/8/1-3049 від 26.06.2014 року.

На підставі висновків проведеної ревізії Тернопільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією в управлінні соціального захисту населення Збаразького району перевірки інформації по здійсненню догляду за перестарілою ОСОБА_6, членом сім'ї ОСОБА_5, що подані разом із заявами від 17.05.2012 року та 24.05.2013 року від ОСОБА_4 для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям виявлено подачу невірної інформації про здійснення догляду її чоловіком ОСОБА_5 за перестарілою, який перебував за кордоном та не здійснював догляд протягом трьох місяців перед датою звернення, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на суму 22410,12 грн.

Згідно розрахунків управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації ОСОБА_4 отримано надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на суму 23810,12 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновків, з якими погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що ОСОБА_4 приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи та майновий стан її сім'ї, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого відповідач неправомірно одержала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 23810,12 грн., яка підлягає поверненню як надміру виплачена сума.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» № 1768-ІІІ від 01.06.2000 року (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1768-ІІІ) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 7 Закону №1768-ІІІ державна соціальна допомога не призначається у випадку, коли працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги).

Частиною другою статті 7 Закону №1768-ІІІ передбачено, що за наявності обставин, передбачених, у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо: у складі сім'ї є інвалід; у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування, пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення (частина четверта статті 7 Закону № 1768-ІІІ).

Таким чином, виплата соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям припиняється у разі, коли уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї при зверненні до відповідного державного органу із заявою про надання державної соціальної допомоги навмисно подав недостовірні відомості або приховав відомості при призначенні зазначеної допомоги та визначенні її розміру.

На виконання Закону №1768-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою 24 лютого 2003 року №250 затвердив Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, пунктом 28 якого встановлено, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанції відповідачем було подано недостовірну інформацію про майновий стан та доходи її сім'ї, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, яка підлягає поверненню у встановленому законодавством порядку.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про допущенні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема не повідомлення її про розгляд справи, про не постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду на 03.12.2014 року, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає їх обґрунтованими, але з врахуванням того, що справа вирішена по суті правильно, підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій з цих підстав, не має.

Крім того, як вбачається з журналу судового засідання від 24.03.2015 року (а.с.79) Львівського апеляційного адміністративного суду, відповідач ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 приймали участь у розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції, а тому мали можливість скористатись усіма можливими процесуальними правами, передбаченими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не встановлено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплачених коштів, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець