Ухвала суду № 52603697, 07.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

К/800/42541/15

07 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 814/624/15 за позовом ПАТ "КБ "Приватбанк" до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення від 21.11.2014р. № 174044468, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, в задоволені позову про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку та зареєструвати право власності на земельну ділянку відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, керуючись вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України "Про іпотеку" та "Про нотаріат" та ст. 237 Цивільного кодексу України, дійшли вірного висновку, що звернутися з заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1, яка уклала з позивачем іпотечний договір, може лише особисто вона або уповноважена нею особа. При цьому судами звернуто увагу на те, що позивач не надав до суду належних доказів своїх повноважень представництва інтересів ОСОБА_1 щодо державної реєстрації земельної ділянки. Посилання позивача на рішення Корабельного районного суду від 15.03.2013 року, як на підставу для реєстрації за права власності на земельну ділянку не є мотивованим, оскільки предметом іпотечного договору є житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами. Земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, відповідно умов договору іпотеки, а також ст.6 Закону України "Про іпотеку", мала бути предметом іпотеки в разі оформлення іпотекодавцем.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного адміністративного провадження за касаційною скаргою ПАТ "КБ "Приватбанк" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного суду України О.В. Калашнікова

(підпис)

з оригіналом згідно: помічник судді Дрибас Ю.М.