Постанова № 52599322, 22.10.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/7256/15-п

Провадження № 33/782/83/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«22» жовтня 2015 року м.Сєвєродонецьк

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, працюючого Генеральним директором ПАТ «АМК», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 вересня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 ч.1 КУпАП,-

В с т а н о в и в :

Згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки бюджетного відшкодування та від'ємного значення НДВ ПАТ «АМК» №13/1/28-05-40/05441447 від 28.05.2015р., Генеральний директор ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_2 допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зазначеного п.198.6 ст.198, п.200.1 абз. «б», п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ та від'ємного значення за березень 2015 року у сумі 167424 грн.

Постановою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 36,54 грн.

На вказане судове рішення ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій він оскаржує законність прийнятого судом першої інстанції рішення та зазначає, що при розгляді справи судом були порушенні норми процесуального права, а саме: його не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості дати пояснення по справі, чим було порушило його право на захист.

Також, апелянт зазначає, що акт перевірки не може бути доказом по справі, оскільки на даний час йде процедура адміністративного оскарження результатів перевірки, а всі порушення податкового законодавства за актом перевірки вважаються неузгодженими. Крім того, апелянт посилається на порушення судом вимог ст.280 КУпАП, оскільки суд не з'ясував, чи скористався ПАТ «АМК» наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішення податкового органу і чи є визначене податковим органом грошове зобов'язання узгодженим, що має суттєве значення для правильного вирішення справи. Зауважує, що ПАТ «АМК» було оскаржено в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки від 28.05.2015р. до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Таким чином, зазначається у скарзі, на момент прийняття судом оскаржуваної постанови тривала процедура оскарження та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки ПАТ «АМК» мало всі підстави для того, щоб у березні 2015 року включити суму ПДВ в розмірі - 167424,00 грн. до складу податкового кредиту.

Також апелянт вказує на порушення вимог ст.ст.254,256,278 КУпАП щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення уповноваженою на те особою, та в яких повинен міститися протокол, підписаний особою, яка притягається до відповідальності, з поясненнями і зауваженнями до протоколу. В самій постанові суду не зазначено про дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, а справа судом, в порушення вимог ст.268 КУпАП, розглянута за його відсутності без належного повідомлення про час розгляду справи, чим позбавив його можливості дати суду свої пояснення та порушив його право на захист.

Таким чином апелянт вважає, що через порушення процесуальних норм та відсутність належних доказів постанова суду є незаконною.

Про існування судового рішення апелянт дізнався лише 24.09.2015р., отримавши її копію електронною поштою. Тому вважає, що він з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови суду, просить апеляційній суд поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, оскаржувану постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, але надав суду свої письмові пояснення та заяву про розгляд справи за його відсутністю. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що повністю підтримує викладені в апеляційній скарзі доводи та додатково пояснює, що до теперішнього часу триває процедура оскарження результатів податкової перевірки, відносно якої податковими органами складено акт від 28.05.2015р. та застосовано до нього адмінстягнення.

Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. До теперішнього часу ПАТ «АМК» не отримав рішення контролюючого органу щодо розгляду скарги.

Також ОСОБА_2 зазначає, що відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП настає лише за порушення керівниками чи іншими посадовими особами підприємства встановленого порядку ведення податкового обліку чи за його відсутність. Між тим, як вказує ОСОБА_2, суд першої інстанції у своїй постанові не зазначив, норми якого Закону України ним було порушено, не зазначено, які саме конкретні дії чи бездіяльність з порушення податкового обліку ним скоєно, а сама постанова суду не містить висновку з формулювання скоєного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником…протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи належним чином не повідомлявся, та постанова суду від 04 вересня 2015 року винесена без участі особи, яка притягається до відповідальності. Копія постанови суду направлена останньому поштою лише 15.09.2015 року (а.с.16,17), яку ОСОБА_3 отримав 24.09.2015 року, про що зазначено в апеляційній скарзі та не спростовується матеріалами справи. Сама апеляційна скарга ОСОБА_2 подана до місцевого суду 01 жовтня 2015 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи клопотання апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне скарження та вважає за можливе поновити цей строк.

Оскільки апеляційним судом особа, що притягається до відповідальності, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду апеляційної скарги, та від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта ОСОБА_2

Дослідивши матеріалі справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно положень ст.252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, суд першої інстанції розглянув справу всупереч вимогам ст.268 КУпАП, без виклику особи, яка притягається до відповідальності, чим позбавив ОСОБА_2 права на захист, та виніс постанову з порушеннями вимог статей 252, 280, 283 цього Кодексу, не дослідивши належним чином матеріали справи та не давши належної оцінки наявним доказам.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про незаконність постанови суду першої інстанції у зв'язку із суттєвим порушенням процесуальних норм під час розгляду справи та необхідності її скасування.

Між тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо відсутності доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та оформлення самих матеріалів адміністративної справи з порушенням вимог закону, апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №28 від 28 липня 2015 року за ч.1 ст.163-1 КУпАП вбачається, що він був складений Головним державним ревізором-інспектором СДПІ з ОВП у м.Луганську МГУ Міндоходів Салфетніковою О.В. (а.с.3) за результатами проведеної перевірки, що підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ ПАТ «АМК» №13/1/28-05-40/05441447 від 28.05.2015р., в якому зазначені порушення норм податкового законодавства посадовими особами ПАТ «АМК», а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2015 року на суму 167424 грн. та від'ємного значення у розмірі 167424 грн. (а.с.4-8).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 цього Кодексу, мають право складати уповноважені особи органів державної податкової служби. За таких обставин апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено уповноваженою особою. З приводу цього доводи апелянта про складання адмінпротоколу не уповноваженою особою та з порушеннями ст.234-2 КУпАП, яка передбачає компетенцію органів доходів і зборів розглядати справи про адмінправопорушення, є безпідставними.

Крім того, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та з матеріалів справи (а.с.10,11) його було складено з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, з наданням можливості ОСОБА_2 прибути до податкового органу для ознайомлення та підписання протоколу про адмінправопорушення, але своїм правом не скористався, про що зазначено в самому протоколі.

Про наявність доказів про порушення Генеральним директором ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_2 встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зазначеного п.198.6 ст.198, п.200.1 абз. «б», п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ та від'ємного значення за березень 2015 року у сумі 167424 грн. та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, свідчить досліджений апеляційним судом акт документальної позапланової невиїзної перевірки бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ ПАТ «АМК» №13/1/28-05-40/05441447 від 28.05.2015р. (а.с.7-8), з яким був ознайомлений сам ОСОБА_2 та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_5

Доводи апелянта про те, що наявність поданої скарги ПАТ «АМК» на податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ і нарахованих штрафних санкцій за результатами перевірки та триваюча до теперішнього часу процедура адміністративного оскарження виключає можливість притягнення його до адмінвідповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, є безпідставними, оскільки сам факт оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень не виключає притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність у справі доказів того, що Генеральним директором ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» ОСОБА_2 було порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку, тобто його дії становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Між тим, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені участині третій цієї статті.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП було виявлено під час перевірки та встановлено актом документальної позапланової невиїзної перевірки бюджетного відшкодування та від'ємного значення ПДВ ПАТ «АМК» №13/1/28-05-40/05441447 від 28.05.2015р. (а.с.7-8), хоча сам протокол про адміністративне правопорушення було складено лише через два місяці, тобто 28 липня 2015 року. Суд першої інстанції розглянув справу 04 вересня 2015 року, тобто після спливу визначеного ч.2 ст.38 КУпАП трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення, який у даному випадку обчислюється з дня виявлення правопорушення, тобто з 25 травня 2015 року.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.8 ст.294 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.38 та ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04 вересня 2015 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.163-1 КУпАП - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В.В. РУДЕНКО