Ухвала суду № 52594759, 21.10.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7647/15 Справа № 181/3/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Путовар К.С. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Петешенкової М.Ю., Кочкової Н.О.,

за участю секретаря - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання ідеальної частки в спільній сумісній власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ спільно набутого майна подружжя, -

встановив:

Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання ідеальної частки в спільній сумісній власності подружжя - задоволений.

Визнано право власності за ОСОБА_3 право власності на ідеальну 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 520 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, та передати справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції посилався на положення ст.ст. 60,69,71 СК України, роз'яснення п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21 грудня 2007 року, та зазначив, що 28 квітня 2010 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 18 /а.с. 6/.

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу ВАК №691247, реєстр № 1222 /т. 1 а.с. 7,8/.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 28.04.2010 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано.

Договору про зміну часток у праві сумісної власності між сторонами укладено не було, шлюбний договір між ними не укладався. Режим окремого проживання між сторонами по справі на час придбання спірного майна судом не встановлювався. Сторони не дійшли згоди про грошову компенсацію замість частки у праві спільної сумісної власності.

Врахувавши, що квартира, яка є об'єктом поділу не може бути поділена в натурі, та є спільною сумісною власністю подружжя, суд визнав за позивачем та відповідачем право власності на 1/2 частину спірної квартири за кожним, виділивши ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишивши квартиру у їх спільній частковій власності.

Розподіляючи судові витрати, суд виходив із того, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 520 грн., який у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача, оскільки первісний позов задоволено повністю.

Не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що суд не розглянув зустрічний позов ОСОБА_2

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про розподіл спільно набутого майна подружжя, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1; торговельного павільйону у селищі Межова; холодильника «АРДО»; кухонного гарнітуру; дивану; грошових коштів, потрачених на ремонт.

Ухвалою суду від 23.10.2014 року цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільно набутого майна подружжя залишено без розгляду. Ця ухвала суду набрала законної сили.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв'язку із чим позивач не позбавлений можливості щодо повторного звернення до суду із позовними вимогами про розподіл спільно набутого майна подружжя, в тому числі і спірної квартири.

Інші доводи апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із цього часу.

Судді: