Постанова № 52586935, 22.10.2015, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/51/15 Справа № 734/3304/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

22 жовтня 2015 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого-судді Соловей В.В.,

при секретареві Бардаченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, та її скасування,

у с т а н о в и в:

із адміністративним позовом про визнання постанови від 22 вересня 2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, та її скасування у суд звернулося Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 1 жовтня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області отримало постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 22 вересня 2015 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040.00 гривень за невиконання виконавчого листа № 2-а-223/2010 в самостійному порядку в строк до семи днів із моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню. Так, 3 вересня 2012 року управлінням ПФУ отримана постанова державного виконавця від 30 липня 2012 року про відкриття виконавчого провадження, що винесена на підставі виконавчого листа № 2-а-223/2010, виданого 26 червня 2012 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, про: зобовязання управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити доплату до пенсії ОСОБА_1 за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 1 липня 2007 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, за період з 23 травня 2010 року по 21 грудня 2010 року, за виключенням сум доплати, раніше нарахованої та виплаченої за вказаний період; зобовязане управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити нарахування та забезпечити виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за період із 23 травня 2010 року по 21 грудня 2010 року, за виключенням раніше нарахованих та виплачених сум; зобовязане управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити нарахування та забезпечити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період із 23 травня 2010 року по 21 грудня 2010 року. В даній постанові державним виконавцем зазначено, що боржнику, тобто, управлінню ПФУ, необхідно виконати рішення суду добровільно в строк до 6 серпня 2012 року. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк з боржника буде стягнутий виконавчий збір та витрати, повязані з провадженням виконавчих дій. З огляду на викладене, можна зробити висновок про упереджене ставлення державного виконавця до управління ПФУ, як до боржника у виконавчому провадженні, чим порушені вимоги ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». 12 лютого 2014 року державним виконавцем винесена постанова про відновлення виконавчого провадження. 9 вересня 2015 року на адресу управління ПФУ надійшла вимога головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та зобовязано в пятиденний строк з моменту отримання вимоги, виконати рішення суду та надати документальне підтвердження про часткове чи повне виконання. На виконання вимоги державного виконавця управління ПФУ письмово повідомляло відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про виконання рішення суду в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 Незважаючи на повідомлення про виконання рішення суду, державним виконавцем у порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» 22 вересня 2015 року винесена постанова про стягнення з управління ПФУ виконавчого збору за невиконання виконавчого листа в самостійному порядку.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримала позовні вимоги. Представник відповідача ОСОБА_3 подав письмове заперечення проти позову, просить розглянути справу у його відсутності та не визнав адміністративний позов.

При судовому розгляді адміністративної справи встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавчий лист № 2-а-223/2010, що виданий 26 червня 2012 року Козелецьким районним судом Чернігівської області. За постановою від 30 липня 2012 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби відкрите виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та надано позивачеві строк для добровільного виконання рішення суду. 22 вересня 2015 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення із боржника виконавчого збору в розмірі 2040 гривень з тих підстав, що вказане судове рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області у встановлений державним виконавцем для самостійного виконання строк не виконане.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів із моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до пятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних із організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів із дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Постанова від 22 вересня 2015 року державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до виду відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобовязує боржника вчинити певні дії. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що відсутні докази про повне виконання судового рішення постанови від 21 грудня 2010 року Козелецького районного суду Чернігівської області в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на підставі виконавчого листа № 2-а-223/2010, виданого 26 червня 2012 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, у повному обсязі. При цьому, виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області цієї постанови суду в частині нарахування пенсії ОСОБА_1 не може вважатись повним виконанням вказаного судового рішення.

Винесення постанови про стягнення виконавчого збору для самостійного виконання судового рішення не звільняє державного виконавця від обовязку, передбаченого ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», щодо стягнення з боржника, який не виконав судове рішення у встановлений строк, виконавчого збору.

Враховуючи, що стягнення виконавчого збору можливе виключно за наявності постанови про стягнення виконавчого збору, такі дії державного виконавця Данілевського О.М. є правомірними. Тому, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови від 22 вересня 2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, та її скасування необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 25, 27, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 17, 159, 160-163, 167, 185 і 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови від 22 вересня 2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про стягнення виконавчого збору такою, що суперечить нормам чинного законодавства України, та її скасування - відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів із дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.

Суддя