Ухвала суду № 52585520, 21.10.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9817/15-к

Провадження № 1-кп/592/533/15

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

21 жовтня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі колегії суддів:

головуючого судді Чернобая О.І.,

суддів Косолап М.М., Труханової Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко В.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Кононенко О.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 27.05.2015 року, близько 15:30 год., діючи за попередньою змовою в групі із невстановленою особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) з метою вчинення розбійного нападу, прийшли за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , розташовану на другому поверсі та подзвонили в двері.

Потерпіла ОСОБА_1, перебуваючи в своїй квартирі та почувши дзвінок у двері, відчинила їх та побачила ОСОБА_3 та невстановлену особу, яка нічого не пояснюючи, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоровя потерпілої а момент нападу, нанесла один удар рукою в обличчя ОСОБА_1, від чого та вдарилась об вхідні двері. В цей час невстановлена особа вже перебувала на порозі квартири і остаточно долаючи опір потерпілої, нанесла їй ще один удар в грудну клітину, від якого потерпіла ОСОБА_1 нахилилась.

Після чого, невстановлена особа своєю рукою закрила рот ОСОБА_1, а іншою рукою розвернула її у бік приміщення квартири та відтягла від проходу, надавши можливість ОСОБА_3 увійти до квартири.

В свою чергу ОСОБА_3 усвідомлюючи те, що може бути викритим сторонніми особами у вчиненні розбійного нападу, зайшов до квартири і зачинив за собою вхідні двері на замок.

Невстановлена особа, утримуючи ОСОБА_1, нанесла їй два удари рукою у потилицю і від отриманих ударів потерпіла впала на підлогу на правий бік.

ОСОБА_3 для безперешкодного заволодіння грошима, золотими і срібними виробами, з вішалки коридору взяв шарф та звязав їм ноги потерпілої ОСОБА_1

Тим часом невстановлена особа продовжуючи вчиняти агресивну, насильницьку дію відносно потерпілої ОСОБА_1, наніс їй один удар рукою в обличчя та іншою рукою притиснув її до підлоги.

ОСОБА_3, продовжуючи вчиняти дії направлені на насильницьке тримання потерпілої ОСОБА_1 в небезпечних для її життя і здоровя умовах, знайшов у шафі скакалку та мішечок з-під взуття та передав їх невстановленій особі, а сам перейшов до кімнат квартири з метою відшукання грошових коштів, золотих і срібних виробів.

Для остаточного подолання опору зі сторони потерпілої, невстановлена особа засунула в рот ОСОБА_1 заздалегідь приготовлений мішечок з-під взуття щоб остання не мала можливості покликати на допомогу.

Після цього, невстановлена особа з шиї та руки ОСОБА_1 зняла золотий ланцюжок та браслет і завівши руки потерпілої за спину звязав їх скалкою, яку приготував ОСОБА_3

Звязавши руки ОСОБА_1, невстановлена особа придавила своєю ногою тулуб потерпілої до полу, тим самим встановивши повний контроль над потерпілою, почала перевіряти вміст сумок, які висіли поруч на вішалці і знайшла в сумці грошові кошти в сумі 3000 грн., а барсетці грошові кошти в сумі 4000 грн.

В свою чергу ОСОБА_3 у одній із кімнат знайшов та заволодів золотими та срібними виробами потерпілої, серед яких були дві монети та грошима в сумі 80 000 грн.

Через декілька хвилин у вхідні двері квартири хтось почав стукати у звязку з чим невстановлена особа закрила рукою ліве вухо ОСОБА_1, а вільною рукою почала давити їй під щелепу, після чого з всієї сили почала видавлювати око.

Надалі невстановлена особа разом з ОСОБА_3, перенесли ОСОБА_1 до першої кімнати, де невстановлена особа перевязала міцно шарфом ноги, а тим часом ОСОБА_3 перевязав скакалкою руки і вставив в рот інший кляп з блузки.

Після чого, ОСОБА_3 застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоровя потерпілого в момент нападу, наніс два удари рукою в потилицю потерпілої.

Від отриманих ударів потерпіла втратила свідомість.

Внаслідок вказаних злочинних дій потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи, в області голови, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, тобто застосували насильство, яке є небезпечним для життя ОСОБА_1 в момент заподіяння, а інші тілесні ушкодження у виді саден і крововиливів кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою особою вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_1, яка зазнала нападу та заволоділи належними їй грошовими коштами та виробами із золота і срібла на загальну суму 115 535,32 грн., чим спричинили їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Під час судового розгляду справи, на стадії вирішення клопотань, прокурором було заявлене письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтоване тим, що у звязку з наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_3 може переховуватись від суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, не сприяв слідчим органам у розслідуванні вказаного злочину, відмовився надавати будь-які покази, керуючись ст.63 Конституції України, може вплинути на покази потерпілої, свідків оскільки на даний час судове слідство ще не розпочато і вказані особи не допитувались, а згідно вимог КПК беруться до уваги покази потерпілих та свідків, надані ними суду. Ризики, які зазначались в попередніх ухвалах слідчих суддів на даний час не зменшились, будь-яких нових обставин, які б давали суду застосувати інший більш мякий запобіжний захід не встановлено і застосування яких є недоцільним, а також те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке набуло суспільного резонансу.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора і теж просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник заперечує проти даного клопотання і просить обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, т.я. на думку захисту він перебуває під вартою незаконно, оскільки строк тримання обвинуваченого під вартою був продовжений до 26.10.2015 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 10.10.2015 року. Також сторона захисту вважає, що прокурором не доведені зазначені в клопотанні ризики, т.я. потерпіла та свідки були допитані органами досудового розслідування і знаходячись під домашнім арештом обвинувачений не буде ухилятись від суду та не буде впливати на потерпілу та свідків.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення потерпілої, обвинуваченого та захисника дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у відповідності з вимогами ч.ч.1 і 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Пунктами 1 і 3 частини 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Вивчивши обвинувачення, предявлене ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що на даний час існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, тому від тяжкості покарання він зможе ухилятись від суду.

Крім того, судом ще не розпочиналось дослідження доказів сторони обвинувачення серед яких необхідно буде допитати потерпілу та свідків і у випадку перебування обвинуваченого ОСОБА_3 на волі він зможе у незаконний спосіб впливати на цих осіб з метою надати суду показання на його користь.

Доводи захисника, що потерпіла та свідки були допитані під час досудового розслідування, а тому обвинувачений не зможе на них вплинути не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності з вимогами ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, суд не зможе обґрунтовувати свої висновки на показаннях потерпілої і свідків наданими органам досудового розслідування.

Крім того, на свободі залишається невстановлена особа, яка згідно обвинувального акту вчинила вказаний розбійний напад за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_3, на яку ОСОБА_3 також може вплинути в незаконний спосіб для дачі показань на його користь після її встановлення.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року, заява № 40107/02 згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Таке, що продовжується тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Вищезазначене кримінальне правопорушення набуло резонансу в м.Суми серед населення, що в свою чергу породило публічний інтерес.

Також, стороною захисту всупереч вимогам ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду даного питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження не надано суду доказів обставин, на які сторона захисту послалась при розгляді клопотання прокурора, а саме того, що обставини, передбачені п.п.1 і 3 ч.1 ст.177 КПК України на даний час втратили свою актуальність.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів за перелічених вище причин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1 і 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Пунктом 1 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства суд вважає за необхідне не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 19 грудня 2015 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Головуючий О.І. Чернобай

Судді М.М.Косолап

ОСОБА_4