Ухвала суду № 52585072, 22.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6603/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Добряк Н.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 ОСОБА_6, та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізокерам» - ОСОБА_7, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2015 року за позовом представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізокерам», Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та зобовязання скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу,

в с т а н о в и л а:

10 жовтня 2014 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_4, завернулась до суду з вказаним позовом, який згодом остаточно уточнила, збільшивши вимоги, у якому просить скасувати наказ ТОВ «Ізокерам» від 24 червня 2014 року про звільнення з посади директора ТОВ «Ізокерам», поновити його на роботі на посаді директора ТОВ «Ізокерам» з 24 червня 2014 року, стягнути з ТОВ «Ізокерам» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 червня 2014 року до дати ухвалення рішення суду з відрахуванням до державного бюджету усіх необхідних податків та зборів та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та зобовязати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДРПОУ, повязані зі зміною керівництва або осіб, що вибираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, внесених 25 червня 2014 року на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Ізокерам», оформлених протоколами №2/2014 від 24 червня 2014 року (а.с. 1-2, 25-28).

24 березня 2015 року представник ОСОБА_5 ОСОБА_6, звернувся до суду першої інстанції з заявою про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних щодо предмету спору, директора ТОВ «Ізокерам» ОСОБА_5 та учасників ТОВ «Ізокерам», які брали участь у звільненні ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Ізокерам»: ОСОБА_8, ОСОБА_9 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кераміт» (а.с. 147-148).

28 квітня 2015 року представник ОСОБА_5 ОСОБА_6, звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Ізокерам», Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання незаконними дій ТОВ «Ізокерам» про передачу керівництва товариством ОСОБА_3 без належного оформлення звільнення, поновлення на роботі на посаді директора ТОВ «Ізокерам» та просив суд прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із позовною заявою ОСОБА_10 (а.с. 160-162).

11 червня 2015 року представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, звернулась до суду першої інстанції з запереченнями проти задоволення вказаних заяв й в своїх поясненнях зазначала, що не має законних підстав для прийняття зустрічного позову про поновлення трудових прав до провадження, оскільки не має спільних підстав позовів. Одночасно вказаний представник звернувся до суду з заявою про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду (а.с. 202,203).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2015 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_5 ОСОБА_6, про залучення до участі у справі у якості третіх осіб відмовлено, у задоволенні заяви представника ОСОБА_5 ОСОБА_6, про прийняття до спільного розгляду зустрічного позову відмовлено, позов ОСОБА_10 залишений без розгляду, розяснено ОСОБА_5 право на звернення до суду за захистом своїх прав із самостійним позовом на загальних підставах (а.с. 207-209).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, просить ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволення заяв про залученні до участі у справі у якості третіх осіб та прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 скасувати, справу в цій частині передати для подальшого розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права (а.с. 218-218).

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Ізокерам» - ОСОБА_7, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати для подальшого розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права (а.с. 223-227).

В запереченні на апеляційні скарги представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 та відповідача, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_11, просять скаргу відхилити у звязку з безпідставністю доводів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 та представника ТОВ «Ізокерам» - ОСОБА_7, пояснення на апеляцію представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають за таких підстав.

У пунктах 2, 9, 10 постанови № 5 Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року Верховний Суд України розяснив, що, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і розяснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Зокрема, у позивача суд повинен зясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). Зясовується правильність обєднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути повязаними між собою, для вирішення питання про їх обєднання або розєднання (стаття 126 ЦПК). У відповідача суд зясовує суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий).

З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК).

Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Таким чином, при розгляді справи суд повинен був з'ясувати характер спірних про відносин сторін (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Предметом позову є те, що конкретно вимагає позивач.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (стаття 26 ЦПК), суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин, визначеної ним норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та з матеріально-правового інтересу у вирішенні справи. Суд має також вирішити питання про участь інших учасників процесу, які сприятимуть здійсненню правосуддя (стаття 47 ЦПК).

Якщо позов предявлений не всіма особами, яким належить таке право, суд не вправі залучати таких осіб до участі у справі як співпозивачів, оскільки згідно з принципом диспозитивності особа, якій належить право вимоги, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

У випадку предявлення зустрічного позову відповідачем або позову третьої особи із самостійними вимогами при проведенні попереднього судового засідання суд за наявності для цього підстав постановляє ухвалу про обєднання цих вимог в одне провадження та може відкласти проведення попереднього судового засідання.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї із сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Частинами 1, 4, 5 та 6 статті 36 ЦПК України передбачено, що сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобовязана повідомити суд про цю третю особу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може сама звернутися з заявою про свою участь у справі.

Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи.

З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу.

Аналізуючи зазначені норми права, розяснення Верховного Суду України з приводу залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних щодо предмету спору, предмет й підстави позову ОСОБА_10, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що законних підстав для залучення до участі у справі ОСОБА_5 директора ТОВ «Ізокерам», а також ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «Кераміт», які приймали рішення про звільнення ОСОБА_3 з посади директора товариства з 24 червня 2014 року, немає.

Як зазначено у ст. 123 ЦПК України відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємоповязані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду обєднуються в одне провадження з первісним позовом.

У пункті 15 постанови №2 Пленуму «Про застування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року Верховний Суд України розяснив, що судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та обєднання і розєднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123126 ЦПК.

Відповідач має право предявити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК), а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом предявлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК).

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно повязані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке обєднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Як вбачається із зустрічного позову представника ОСОБА_5 ОСОБА_6, були заявлені вимоги про визнання незаконними дій ТОВ «Ізокерам» про передачу керівництва товариством ОСОБА_3 без належного оформлення звільнення, поновлення на роботі на посаді директора ТОВ «Ізокерам».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 не є відповідачем у справі, у даному випадку відсутня спільності предмету позову ОСОБА_3 та ОСОБА_5, тому обєднання вказаних позовів не допускається.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що суд постанавлює ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

11 червня 2015 року представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, звернулась до суду з заявою про залишення позову без розгляду, тому суд першої інстанції згідно із положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України правильно її задовольнив.

Посилання представника ОСОБА_5 ОСОБА_6, та представника ТОВ «Ізокерам» - ОСОБА_7 в апеляційних скаргах на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки судом безпідставно відмовлено у задоволенні заяв про залучення до участі у справі у якості третіх осіб та прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду, не приймаються до уваги з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали суду.

Наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення вказаних процесуальних питань.

Отже, законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 ОСОБА_6, та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізокерам» - ОСОБА_7 відхилити, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

ОСОБА_12

ОСОБА_2