Рішення № 52580373, 06.02.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/24747/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Антипової Л.О.

при секретарі Філімоновій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором на загальну суму 199110,85 грн., з яких 91389,58 грн. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 38809,86 - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; 1808,28 грн. - сума строкової заборгованості по відсоткам; 6851,48 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам; 318,23 грн. - сума строкової заборгованості по щомісячній комісії; 1591,15 грн. - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії; 58342,27 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотками та комісії, а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1991.11 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено умови зазначеного договору в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та пені, що є предметом позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, надав суду заяву, де підтримує позов в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав частково, заперечував проти задоволення позовних вимог позивача в частині суми заборгованості по пені.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступником прав та обов'язків якого виступає Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит") та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 23-512/08-А, за умовами якого, відповідачу було надано кредит у сумі 34605,00 дол. США на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності, з терміном погашення до 20.07.2015 року та з оплатою за процентними ставками, встановленими п. 4.1 кредитного договору. (а.с. 5-9)

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону чинній на момент укладання договору) передбачено право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах передбачених законодавством.

Згідно п. 4.1 кредитного договору позичальник сплачує проценти за користування кредитом, по процентній ставці 12,5 % річних.

В статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6.1 кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тому, відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору, позивачем надані розрахунки по заборгованості за договором, станом на 10.07.2014 року (а.с. 39), за якими сума заборгованості з боку відповідача становить 199110,85 грн., яка складається з:

- 91389,58 грн. - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту;

- 38809,86 - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

- 1808,28 грн. - сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 6851,48 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам;

- 318,23 грн. - сума строкової заборгованості по щомісячній комісії;

- 1591,15 грн. - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії;

- 58342,27 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсотками та комісії.

Під час розгляду судової справи, відповідач не заперечував надані позивачем розрахунки на підтвердження позовних вимог, інших доказів, які мали спростувати наведені позивачем розрахунки відповідачем не надано.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відносно вимоги щодо стягнення з відповідача на користь банку пені в розмірі 58342,27 грн., суд вважає, що має бути задоволено частково, враховуючи складну обстановку на території України, та на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір пені (неустойки) має бути зменшений і має становити 10000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача суми простроченої заборгованості по кредиту в розмірі - 140768,58 грн. та 10000,00 грн. пені.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1991,11 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 549, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 212-215, 218, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором в розмірі 150768,58 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1991,11 грн., а всього на загальну суму 152759,69 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: