Постанова № 52579649, 21.10.2015, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7288/15-а

Провадження №2-а/712/346/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого судді: ПИРОЖЕНКО В.Д.

При секретарі : Жук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області, ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій УПФУ в м. Черкасах Черкаської області та зобов»язання вчинити певні дії вказуючи, що він народився 02.01.1947 року у м. Львів, де проживав однією родиною з батьками і старшим братом. 14.12.1949 року, протоколом № 68 Особливої Наради при Міністерстві Державної Безпеки СРСР , тобто по рішенню несудового органу і політичним мотивам, покійні батьки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 були незаконно репресовані і разом з дітьми вислані з конфіскацією майна на спецпоселення у Хабаровський край. Він спільно з батьками та братом перебував на спецпоселенні майже вісім років.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.05.1958 року, їх сім»я була звільнена 08.07.1958 року із спецпоселення при умові, що їм було заборонено повертатись до місця попереднього проживання у м. Львів, тому вони поселились у с. Розвадів Миколаївського району Дрогобицької області ( нині Львівська область).

На підставі ст.3 Закону України РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 року, всі члени його родини, в тому числі і він були реабілітовані з поновленням в усіх громадянських правах, в тому числі з поверненням конфіскованого майна або його вартості.

З 03.01.2007 року він перебуває на пенсійному обліку в УПФУ України в м. Черкаси та отримує пенсію за віком. Однак, як стало йому відомо, пенсійний фонд не виплачує йому надбавки до пенсії за віком, як члену сім»ї репресованих і висланих в адміністративному порядку на спеціальне поселення.

Відповідно до ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підвищення пенсій деяким категоріям громадян підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50% , а членам їх сімей, яких було примусово переселено на 25% мінімальної пенсії за віком.

Вважає, що підвищення пенсії повинного бути з дати призначення йому пенсії на 25% мінімальної заробітної плати з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Його звернення УПФ України в м. Черкаси про підвищення йому пенсії було залишено без задоволення.

15.06.2015 року ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради відмовив йому у видачі посвідчення єдиного зразка на підставі Постанови ВР України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 24.12.1993 року, де у п.7 зазначено, що особи, які були незаконно вислані чи заслані і згодом реабілітовані, поновлюються у всіх правах, але на них не поширюється пільги, передбачені ст. 6 цього Закону. Вважає, що постільки постанова, на яку посилається відповідач є лише підзаконним актом яким звужується зміст та обсяг прав та соціальних гарантій громадян.

Просить визнати протиправними дії УПФ України в м. Черкаси щодо відмови в підвищенні йому пенсії як репресованому на 25% мінімальної заробітної плати та зобов»язати здійснити йому перерахунок з дати призначення пенсії, а саме з 03.01.2007 року із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Визнати дії ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради протиправними та зобов»язати видати посвідчення реабілітованого єдиного зразка що затверджено Кабінетом міністрів України.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.10.2015р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії в частині вимог позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси здійснити нарахування підвищення пенсії за віком на 25% з 03.01.2007 року по 01.01.2015 р.,залишений без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача УПФ України в м. Черкаси ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні в вирішенні спору покладався на думку суду. При цьому зазначив, що відмовляючи позивачу у видачі посвідчення, вони керувались саме Постановою Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 24.12.1993 року, де у п.7 зазначено, що особи, які були незаконно вислані чи заслані і згодом реабілітовані, поновлюються у всіх правах, але на них не поширюється пільги, передбачені ст. 6 цього Закону.

Представник Черкаської міської ради в судове засідання не з»яввся, хоч належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини, приходить до наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 02.01.1947 року у м. Львів, де проживав однією родиною з батьками і старшим братом. 14.12.1949 року, протоколом № 68 Особливої Наради при Міністерстві Державної Безпеки СРСР , тобто по рішенню несудового органу і політичним мотивам, покійні батьки позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 були незаконно репресовані і разом з дітьми вислані з конфіскацією майна на спец поселення у Хабаровський край. Позивач разом з батьками та братом перебував на спецпоселенні майже вісім років.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.05.1958 року сім»я позивача була звільнена 08.07.1958 року із спецпоселення при умові, що їм було заборонено повертатись до місця попереднього проживання у м. Львів, тому вони поселились у с. Розвадів Миколаївського району Дрогобицької області ( нині Львівська область).

На підставі ст. 3 Закону України РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 року, всі члени родини позивача, в тому числі і він, були реабілітовані з поновленням в усіх громадянських правах, в тому числі з поверненням конфіскованого майна або його вартості, що підтверджується довідкою Управління Внутрішніх справ виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів від 30.10.1991 року № 4/5-11243-як.

Статтею 3 Закону реабілітовано всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім'ями.

Як зазначив позивач, він з 1958 року постійно проживав на Україні, де навчався та працював. З 03.01. 2007 р. перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах та отримує пенсію за віком.

Статтею 77 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» визначено підвищення пенсій деяким категоріям громадян.

Так, призначені пенсії підвищуються:

г) громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 2.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014р №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації та підвищень відповідно надаються такі документи:

4) документи про визнання заявника реабілітованим або членом його сімї, якого було примусово переселено (для підвищення пенсії згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Як встановлено в судовому засіданні, позивач 08.05.2015 року звернувся до УПФУ в м. Черкаси з заявою щодо встановлення йому доплати до пенсії як члену сім»ї реабілітованого. Листом від 03.06.2015 року № 327/Л-10, позивачу відмовлено в підвищенні пенсії , так як в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи, які засвідчують, що позивач визнаний реабілітованим або членом його сім»ї, а також зазначили, що для отримання підвищення пенсії необхідно надати посвідчення реабілітованого або члена його сім»ї.

Пунктом 2.13. Порядку визначено, що за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно статті 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.

Таким чином, для встановлення доплати пенсії як члену сім»ї реабілітованого за ст. 3 Закону України"Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" , посвідчення не вимагається.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що з заявою про встановлення йому доплати до пенсії до УПФУ в м. Черкаси він звернувся 08.05.2015 року, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо встановлення йому доплати до пенсії як члену сім»ї реабілітованого в розмірі 25% підлягають до задоволення починаючи з 08.05.2015 року, а не з дня призначення пенсії відповідно до ч.4 ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» якою передбачено, що у разі виникнення права підвищення пенсії здійснюється з першого числа, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно.

15.06. 2015 р. ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради відмовив позивачу в видачі посвідчення єдиного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі постанови Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні ». від 24.12. 1993 р. Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», де у п.7 зазначено,що особи, які були незаконно вислані чи заслані і згодом реабілітовані, поновлюються в усіх правах, але на них не поширюються пільги , передбачені ст. 6 цього Закону.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В даному випадку конституційні права позивача були обмежені.

Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Постанова Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні ». від 24.12. 1993 р. Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» є підзаконним нормативним актом, яким звужується зміст та обсяг прав та соціальних гарантій громадян, що не відповідає вимогам ч. З ст. 22 Конституції України, а також ст. 4 цього Закону, якою поновлювалися реабілітованим усі громадянські права, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, яких вони постійно проживали до репресій , поширивши це право на членів їх сімей, та на позивача розповсюджують пільги, вичерпний перелік яких викладено у ст. 6 зазначеного Закону.

За таких обставин дії ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради у відмові в видачі посвідчення єдиного зразка є незаконними, позивачу має бути видано посвідчення реабілітованого єдиного зразка, що затверджено Кабінетом Міністрів України. Суд вважає зобов»язати як ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради так і комісію Черкаської міської ради з питань поновлення прав реабілітованих у видачі видати дане посвідчення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вимоги позивача в частині встановлення йому доплати до пенсії як члену сім»ї реабілітованого в розмірі 25% за період з 01.01.2015 року по 07.05.2015 року не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 18, 99, 104-107, 160 КАСУ, ст.ст. 3,8, 22, 64 Конституції України, ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 , як реабілітованому члену репресованої і примусово виселеної з України сім»ї в підвищенні призначеної пенсії за віком на 25% від мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити ОСОБА_1 як реабілітованому члену репресованої несудовим органом і примусово виселеної в адміністративному порядку сім»ї, нарахування підвищення призначеної пенсії за віком на 25% від мінімальної пенсії за віком з 08.05.2015 року із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови у видачі посвідчення реабілітованого єдиного зразка та зобов»язати ОСОБА_2 соціальної політики Черкаської міської ради та комісію Черкаської міської ради з питань поновлення прав реабілітованих видати ОСОБА_1 посвідчення реабілітованого єдиного зразка затвердженого Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови, в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий