Ухвала суду № 52573081, 05.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/40043/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012

у справі №2а-11669/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість в податковій декларації за червень 2009 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2009 №362/4040/22891092.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 24108,00 грн.

Дані порушення, на думку податкового органу, виникли внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту у декларації за червень 2009 року сум ПДВ по податкових накладних минулих періодів.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2009 №0000364040/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 28930,00 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 4822,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «ВІ-АЙ-ПІ Сістем Україна» було укладено договір поставки №2007/2 від 01.01.2007, на виконання якого останнім було поставлено позивачу товар на суму 144645,77 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 24107,63 грн. та видано податкові накладні №874, 875, 876 від 30.07.2007.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Разом з тим, позивачем не надано доказів отримання податкових накладних № 874, 875, 876 від 30.07.2007 на загальну суму 144645,77 грн., у т.ч. ПДВ 24107,63 грн. у періоді іншому ніж вони видані, а також, що зазначені податкові накладні не брали участі у формуванні податкового кредиту податкового періоду у якому були видані.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанції про правомірність визначення позивачеві податкового зобов?язання з податку на додану вартість за оспорюваним рішенням в загальному розмірі 28930 грн., підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун